The world will never be the same again

Я спробував кенгурятину.

(no subject)

Поки ви готуєтесь до п’ятниці, Європейський парламент затвердив угоду, що дозволятиме авіакомпаніям передавати дані про пасажирів до Департаменту безпеки Батьківщини США. Тобто, вони й раніше це робили, але на підставі «попередньої угоди», що діяла б до 2014. Тепер угода стала остаточною.

Інформація, що передаватиметься, це ім’я, дані кредитної картки пасажира, місце і навіть запит на спеціальне меню (вегетаріанське там, халяльне етц). Утім, люди пишуть, що оскільки більшість авіакомпаній юзають глобальні системи резервування на кшалт Amadeus, ця угода до пизди: ці системи хостяться в Штатах, і DHS з FBI-єм і так можуть все подивитися, не піднімаючи дупи з крісла.

P.S. Оголошується конкурс на найкращу назву колишнього тегу «sovock», який було перейменовано на «пиздець», але нова назва мені теж не подобається.

Мадрид

Мадридські таксівки відрізняються від барселонських. Вони білі з червоною похилою лінією:


Автомати у метрі:


Логотип у метра такий самий, як у станцій міських електричок Барселони (і вони обидва схожі на лондонський):


Утім, я ходив лише пішки. Таблички вулиць бувають охуєнні:






І звичайні:


Саме місто дуже різне. Є отакі вузькі вулички:


Є отакі майдани:


Є квартали в стилі «I'm rich»:


В Мадриді розумієш, що у гівна є сорти. Це ніби дорогий будинок, не хрущовка, і не сучасний. Але гівно:


Це ніби в тому ж стилі, але симпатично:


А це королівський палац (ви же в курсі, що у Іспанії є якийсь там король Хуан Карлос хуйзнаякийномер), він «ок»:


Тріумфальна арка:


Мадридський смітник:


Автомати для пляшок знаходяться просто на вулиці:


Електрика:


Іспанський домофон: на відміну від Франції чи Німеччини, прізвищ не пишуть, все анонімне:


Що є тут такого незвичайного?




Вокзал! Від решти вокзалів світу він відрізняється черепахами:


Тисячі їх:




У Мадриді був Великдень: