Інсбрук (Innsbruck): транспорт

Чесно кажучи, донедавна не знав, що Австрія теж є федерацією. Напевно, через те, що у назві її німецькомовних сусідів присутнє слово «федерація» чи «федеративна», а у назві Австрії — ні. Так от, територія Австрії лише трохи більша від території Баварії, у той самий час Австрія складається з дев’яти федеральних земель (штатів). Один з них — це Тіроль, столицею якого є Інсбрук:


Тіроль трохи більше, ніж повністю, складається з гір, Інсбрук ними оточений з усіх боків:


Гори видно прямо з вокзалу:


Навпроти якого знаходиться автостанція, з якої можна потрапити у гори. Дуже заздрю містам, що змогли зробити головний вузол міського транспорту просто перед вокзалом:


Про транспорт у місті нічого було б казати, якби не дві деталі. Перша: вузькоколійні трамваї:


Що дозволяє навіть на вузьких вуличках зробити широкий тротуар:


Знак зупинки транспорту — знайома з Німеччини літера H в кружечку (від Haltestelle — зупинка). Але в Австрії цей знак додатково малюють на асфальті:


На другу деталь я спершу не звернув уваги, їхавши автобусом з Альп до міста. Автобус мав буквенний номер «ST». Гуляючи по місту, я зненацька побачив, що усі маршрути транпорту в місті позначаються літерами, а не цифрами. Ось, наприклад, автобус №O:


Або, автобус А:


Є також і дво- та трилітерні назви ліній, а також трамваї 1, 3, 4 та 6. Літерні назви ліній розшифровуються просто — це перлі літери кінцевої їх зупинки. Правда, не завжди. От автобус автобус W їде з Marktplatz до Alpenzoo. На Wikitravel-і також пишуть, що автобус TS — це туристична лінія по основних місцях, назва означає The Sightseer.

Крім автобусів і трамваїв, у Інсбруку є залізниця та аеропорт. Летовище, ясен перець, знаходиться в межах міста:


Залізничний вокзал, і зовні, і всередині нагадує маленький аеропорт:




Ця будівля лишила у мене змішані відчуття. Табло непогане, схоже на німецьке, тільки в Німеччині це монолітний дисплей, а тут секції:

Зверніть увагу на лампочки зліва: вони починають миготіти, коли потяг приїхав і скоро відправиться. Здається, там ще є кодування кольором залежно від того, прямо зараз потяг відправиться, чи ше є трохи часу, але я не встиг з цим розібратися.

Автомати:


На потяг до Мюнхена (і взагалі на міжнародні потяги) вони квитки не продають, суки. Разом з тим у них можна купити баварський квиток:


Баварський квиток тут продають тому, що він діє до аж до двох австрійських міст — Зальцбурґ та Куфштайн. Останній знаходиться в Тіролі, це остання австрійська станція до кордону з Баварією. До Куфштайна з Інсбрука їздить S-Bahn. Намотайте, як то кажуть, на вуса, якщо колись будете туди їхати.

Регіональний потяг німецької залізниці в австрійському Куфштайні

Так от, про суперечливі враження. Паперовий розклад, наприклад, на вокзалі хуйово здизайнений. Неймовірно, але в ньому не вказано колії, з якої відправляється потяг:


Про те, що колія в паперовому розкладі — це круто, я переконався, коли перед відправленням мого потяга в Штутґарті електронне табло випало в BSoD.

Ідемо на вулицю. Так виглядає місцева електричка (S-Bahn):


Оце поїхав S-Bahn до баварського Розенхайма:


Спершу я хотів ним і їхати, але потім вирішив пошвидше, прямим потягом EC до Мюнхена:




Про нього нічого розповісти, крім того, що всі, як мудаки, купують резервацію місця, а я не купив, але вільне місце таки знайшлось у вагоні типу «центральноєвропейське купе». Ну, те, яке зі скляними дверима. Ненавиджу такі вагони. З іншого боку, там були розетки для лептопа.