ОпенОфіс і копірастія

ОпенОфіс придумали німці, він називався StarOffice і був доволі популярний у Європі. Потім німців купила Sun, він перейменувався на ОпенОфіс і був випущений під вільною ліцензією. Десь із версії 2 він з доволі унилого гівна перетворився на найліпший офісний пакет (наскільки він міг бути). Приблизно у той самий час доволі непоганий офісний пакет Майкрософта почав деградувати й перетворився на повний пиздець у версії 2007 і всіх наступних.

У 2009 році Сан був куплений Ораклом, який славився своєю копірастією. Значна частина розробників ОпенОфіса з’їбалося і заснувало Document Foundation, що відтоді випускає форк ОпенОфіса під назвою LibreOffice. У червні 2011 року Оракл подарував ОпенОфіс фундації Apache, тепер він називається Apache OpenOffice, і його майбутнє вже не під загрозою.

Отакі пироги.

Shitstorm

Німецькі лінгвісти визнали слово «гівнопад» (shitstorm) найбільш вдалим англіцизмом минулого року, якому не було вдалих аналогів у німецькій мові. Схвалюю вибір поважного журі.

Про літературну критику

Охуєнний експеримент, раджу почитати. Він ілюструє доволі зрозумілий факт, що король голий, — вся літературна критика не варта навіть висраного в унітаз гівна після поїдання херсонських кавунів.

Критика — це такий жанр літератури, де головний герой читає книгу і пише, все, що думає про неї. До неї треба ставитися так само, як і до інших жанрів, наприклад, до фантастики, і не скаржитися, що в реальності ніяких надсвітлових польотів у інші галактики не буває.

NotDead's Newsletter: олів’є по-баварськи

Новини за останні 2 тижні:

1. У Байройті відбувся День тверезості 2012, під час якого було дегустовано пиво Veldensteiner з броварні Kaiser Brau, що в Нойхаусі на Пеґніці:


2. Мені пиздець як захотілося олів’є. Незважаючи на те, що тут можна купити ковбасу, що на смак нагадує лікарську, я замінив її смаженими нюрнберзькими сосисками. Так з’явилося «олів’є по-баварськи»:


Рецепт:
2-3 баварські картоплини (bayerisches Speisekartoffel)
1 баварська цибулина
1 баночка баварських корнішонів
1 баночка баварського гороха
5-6 нюрнберзьких сосисок (Nürnberger bratwurst)
2 баварських яйця від курок, яких тримали у нормальних умовах (з приміткою Freihaltung)
соус для картопляного салату (Sauce für Kartoffelsalat)

Картоплини нарізаємо на кубики і варимо. Цибулину ріжемо і міксером розмішуємо в кашу. Яйця варимо вкруту і нарізаємо кубиками. Перемішуємо з картоплею, цибулиною кашею, порізаними кубиками корнішонами і горохом. Останній етап — сосиски. Їх смажимо на грилі або сковорідці, дрібно теж нарізаємо. Заливаємо це все діло соусом. Вуаля!

3. Їздили у Бонн. Навіть не знаю, кому з нас першому прийшла на думку ідея зекономити казенні кошти й переночувати у містечку в 25 км від Бонна, але місцем ночівлі був обраний готельчик у містечку під назвою Рех. Приперлися ми туди о восьмій вечора, все зачинено. Готельчик теж зачинений. На дверях висить конвертик з текстом «Ґутен таґ, герр ноддет». Там були ключі від наших кімнат і лист: «Ґутен таґ, герр ноддет, герцліх вількомен ін унсерен шьонен хотель! Ми, власники готелю, бухаємо, і зичимо вам приємних снів. Якщо ви з’єбетесь раніше, ніж ми вранці припримось, не забудьте лишити в кімнаті 25 єврів. Дякуємо, родина Шварценберґів.»

Зранку ми таки познайомилися із власниками, похавали і рушили в Бонн. Приїхали, колега дістає з кишені ключ показує мені.
— Шо це?
— Ключ від кімнати.
Засовую руку в кишеню, а в мене теж там ключ від кімнати. Довелося ввечері їхати туди назад. Власників, ясен перець, не було. Відчинив готель, поклав ключі на барну стійку.