![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Космічна ручка
Feb. 9th, 2012 05:04 pmІснує досить популярна легенда, що NASA свого часу витратила мільйони баксів на те, щоб розробити ручку для писання в невагомості, тоді як росіяни використовували олівці. Як і всі інші подібні легенди про «тупих американців», вона не має нічого спільного з дійсністю: до 1967 року американські космонавти використовували механічні олівці, тільки виготовлені на замовлення, з металевим корпусом. У 1965 році NASA замовила цих олівців у компанії Tycam Engineering Manufacturing, по майже 130 баксів за штуку. Це й спричинило скандал і звинувачення у нераціональному використанні коштів. У той самий час радянські космонавти користувалися восковими олівцями й писали на пластикових дошках.
У той самий час Пол Фішер, заснувавши компанію свого імені, розробив кулькову ручку , якою можна було писати в екстремальних умовах, зокрема під водою та в невагомості. Чорнила в стрижні цієї ручки випорскуються азотом під тиском у 2.4 атмосфери, а кулька зроблена з карбіду вольфрама. Ручка може працювати при температурах від –35 до 120 °C. У 1965 році Фішер запропонував цю ручку NASA-і, але вона довго вагалася, враховуючи попередній скандал з олівцями. Врешті решт, у 1967 році вона купила 400 ручок по 6 баксів за штуку, і обладнала ними експедицію програми Аполлон, зокрема експедицію на Місяць. Олівці з того часу більше не використовувалися, оскільки графітовий пил від них міг залетіти у якийсь електронний пристрій і замкнути там якісь контакти (малоймовірно дуже, але, як то кажуть, від гріха).
У 1969 році Радянський Союз теж купив ці ручки у Фішера, й використовував їх у своїх місіях, зокрема на Союзі. Потім ці ручки використовувалися і надалі, аж поки їм на зміну не прийшов комп’ютер та інша розумна техніка.
А Фішер і зараз продає їх, але вже як дорогий подарунок, по 60 баксів за штуку. Утім, стрижні зі стисненим чорнилом можна купити лише за 5 баксів і вставити їх у звичайну ручку. Компанія стверджує, що її ручки пишуть значно довше, ніж звичайні, і навіть продає моделі, які apparently можна юзати все життя без заміни стрижня.
У той самий час Пол Фішер, заснувавши компанію свого імені, розробив кулькову ручку , якою можна було писати в екстремальних умовах, зокрема під водою та в невагомості. Чорнила в стрижні цієї ручки випорскуються азотом під тиском у 2.4 атмосфери, а кулька зроблена з карбіду вольфрама. Ручка може працювати при температурах від –35 до 120 °C. У 1965 році Фішер запропонував цю ручку NASA-і, але вона довго вагалася, враховуючи попередній скандал з олівцями. Врешті решт, у 1967 році вона купила 400 ручок по 6 баксів за штуку, і обладнала ними експедицію програми Аполлон, зокрема експедицію на Місяць. Олівці з того часу більше не використовувалися, оскільки графітовий пил від них міг залетіти у якийсь електронний пристрій і замкнути там якісь контакти (малоймовірно дуже, але, як то кажуть, від гріха).
У 1969 році Радянський Союз теж купив ці ручки у Фішера, й використовував їх у своїх місіях, зокрема на Союзі. Потім ці ручки використовувалися і надалі, аж поки їм на зміну не прийшов комп’ютер та інша розумна техніка.
А Фішер і зараз продає їх, але вже як дорогий подарунок, по 60 баксів за штуку. Утім, стрижні зі стисненим чорнилом можна купити лише за 5 баксів і вставити їх у звичайну ручку. Компанія стверджує, що її ручки пишуть значно довше, ніж звичайні, і навіть продає моделі, які apparently можна юзати все життя без заміни стрижня.
