![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Синдром фахівця
Dec. 22nd, 2011 10:07 pmКолись давно пішов я до стоматолога, дуже болів зуб, просто шалено. Потрапив я на практикантку, що нещодавно скінчила виш (чи училище, чи була студенткою, не пам’ятаю). Дивилася вона і дивилася, і раптом сказала: «У вас зуб не повинен боліти?»
Я: О_О
Практикантка: Я професіонал, закінчила %institutionname%, і я подивилася: у вас там зуб не повинен боліти.
Ну ви зрозуміли ступінь мого охуїння, так? Зуб болів просто нестерпно.
Чомусь кожен, хто отримав освіту (а ще гірше — досвід роботи) в якійсь галузі, вважає, що має монополію на думку щодо цієї галузі. Взяти за приклад мене: коли я був на якомусь третьому році ці шось таке, на форумі Могилянки відписався чувачок, щось в стилі «теорія відносності — хуйня». Я агресивно відписав у стилі «ці підараси гуманітарії заїбали, не шариш то мовчи». Я не прокоментував його висловлювань по суті, натомість наїхав на відсутність у нього відповідної освіти. Що ж, за це я був миттєво покараний: чувачок виявився колишнім фізиком, що прослухав значно більше предметів, ніж я. А за той пост мені соромно і досі.
Цілком очевидно, що кожен, хто вважає себе фахівцем, повинен взяти за гасло відоме твердження Сократа. В цьому світлі обвинувачувати когось, хто не знає менше за тебе — це і є непрофесіоналізм. Ви тут спитаєте, а як же мракобісся, там свинячий грип чи там гомеопатія всяка? Відповідаю: ознакою фахівця є вміння передати свої знання нефахівцям. Це базова навичка, адже саме нефахівці платять гроші фахівцю за його роботу, і вони мусять знати, за що.
З огляду на написане, бісить не тільки прояв синдрому фахівця (ну вважають себе суперрозумними, ну і хуй з ними), бісить, коли хтось застосовує цей синдром до мене, очікуючи якоїсь «авторитетної» думки. Типу, якщо я захистив дисер з фізики, то я маю фізику знати. Їбанулись, чи шо?
Я: О_О
Практикантка: Я професіонал, закінчила %institutionname%, і я подивилася: у вас там зуб не повинен боліти.
Ну ви зрозуміли ступінь мого охуїння, так? Зуб болів просто нестерпно.
Чомусь кожен, хто отримав освіту (а ще гірше — досвід роботи) в якійсь галузі, вважає, що має монополію на думку щодо цієї галузі. Взяти за приклад мене: коли я був на якомусь третьому році ці шось таке, на форумі Могилянки відписався чувачок, щось в стилі «теорія відносності — хуйня». Я агресивно відписав у стилі «ці підараси гуманітарії заїбали, не шариш то мовчи». Я не прокоментував його висловлювань по суті, натомість наїхав на відсутність у нього відповідної освіти. Що ж, за це я був миттєво покараний: чувачок виявився колишнім фізиком, що прослухав значно більше предметів, ніж я. А за той пост мені соромно і досі.
Цілком очевидно, що кожен, хто вважає себе фахівцем, повинен взяти за гасло відоме твердження Сократа. В цьому світлі обвинувачувати когось, хто не знає менше за тебе — це і є непрофесіоналізм. Ви тут спитаєте, а як же мракобісся, там свинячий грип чи там гомеопатія всяка? Відповідаю: ознакою фахівця є вміння передати свої знання нефахівцям. Це базова навичка, адже саме нефахівці платять гроші фахівцю за його роботу, і вони мусять знати, за що.
З огляду на написане, бісить не тільки прояв синдрому фахівця (ну вважають себе суперрозумними, ну і хуй з ними), бісить, коли хтось застосовує цей синдром до мене, очікуючи якоїсь «авторитетної» думки. Типу, якщо я захистив дисер з фізики, то я маю фізику знати. Їбанулись, чи шо?
