Bindlach (біндлях)

Біндлях — це таке містечко на півночі від Байройта:


Сюди можна доїхати на автобусі, а можна залізницею. Залізницею швидше плюс можна побачити гарний старий вокзал (він не працює):


Колії якось по-рагульному розташовані:


Опалення дровами:


Біндлях розділений навпіл федеральним автобаном №9, через який проходить місток:




Ратуша і церква у центрі міста:




Як і в багатьох баварських селах і містечках, тут багато дерев’яних будинків:


Далі мені треба було йти в село Рьоріґ, що під Біндляхом. Дорога проходила по гавну:


Ну, тобто, мапа показувала, шо там є дорога, а виявилась ґрунтівка. Ну це все одно ліпше, ніж іти по трасі без узбіччя (те, шо пропонував навігатор).

Ідеш, блять, ідеш, ідеш ідеш, сонце сідає:


Хуяк! Будинок номер 30. Ну, думаєш, фігня лишилась. Хуяк — село закінчилось, почалася траса, без узбіччя, без освітлення, машини носяться з шаленими швидкостями. Хуяриш по трасі два кілометри, періодично пропускаючи автівки, хуяк — номер 58! А мені, на хвилиночку, треба був сорок другий номер. Іще пару кілометрів по трасі, і нарешті з’явився номер 42, бугага:


Там знаходилось депо федекса, де я забрав свій пакуночок.

Asus eeePad Transformer TF101G

Обзавівся я цим диво-дівайсом:


У житті він виглядає трохи краще, ніж на цій моїй говносвітлині, але гірше, ніж на рендерах з сайту виробника:


Загалом, дизайн у нього — це шось середнє між «гламуром» і «ґік-цеглиною», компромісний, тоїсть. Технічні характеристики ви можете на сайті виробника знайти, тож зазначу лише такі деталі:
— у дівайса дві батареї — одна в планшетній частині, що тримає 8 з гаком годин, і друга батарея — в клавіатурі, від неї підзаряджається планшетна батарея, що збільшує її час до 16 годин,,
— можна окремо купити планшет і окремо — клавіатуру, що я і зробив, замовивши планшет у Німеччині, а клавіатуру — в Британії, бо німецька клава QWERTZ мені нахуй не впала. Можна клавіатуру не купувати взагалі, тоді це буде просто планшет, як підказує Капітан :)
— версія TF101 на момент написання цього посту буває у варіанті 16 та 32 ґіґ внутрішньої пам’яті, тоді як TF101G має лише 16 ґіґ. З них вільних для користувача лишається близько 12 ґіґ,,
— літера G у TF101G означає підтримку 3G, тоїсть, наявність читача сім-картки. В усьому іншому вона така сама, як TF101, що підтримує лише Wi-Fi.

Ітак, у мене — Transformer TF101G, 16-ґіґовий, на борту Android 3.2(Honeycomb), з певними модифікаціями Асуса. Оскільки я спершу отримав планшет, і лише через тиждень — клавіатуру, то спершу про планшет.

Asus eeePad
На планшеті лише дві фізичні кнопки, які знаходяться збоку — регулятор гучності та кнопка Power. Щоб увімкнути/вимкнути пристрій, треба потримати кнопку 2 секунди. Одномоментне натиснення на кнопку вимикає екран і переводить планшет у режим економії енергії.

Крім того, є порт HDMI, читач карток micro-SD (чим можна дешево збільшити пам’ять планшета), вхід для навушників (не тестив) і читач карток SIM. Ну і дві камери, спереду і ззаду. Загалом, якби я хотів на шось поскаржитися, так це на глянцевий екран:




Звичайно, цікаво подивитися на свої відбитки пальців чи там заюзати як дзеркало для гоління:


Що ж, планшета з матовим екраном не існує. Тому перше, що я зробив, це купив антиблікову плівку. З плівкою виглядає все набагато краще, плюс пальцями по ній приємніше вовтузити, ніж по «scratch resistant Gorilla glass» (Боже, відправ до пекла маркетологів, що це придумали!):


На плівці теж відбитки пальців лишаються, але значно менше. Якби я був конспірологом, я би назвав це змовою.

На Амазоні люди скаржились на те, що сім-картку вставляти незручно. Ну, не знаю. Це не найліпший читач сім-картком на планеті, я вам скажу, бо щоб його відкрити, треба засунути у маленьку дірочку щось гостре:


Але після відкриття все дуже просто і зручно:


Він повністю витягується, сім-картка охайно кладеться:


Пін-код планшет питає при завантаженні системи. Коли сім-картка вставлена, можна дещо налаштувати, а саме:
— обрати «правильний» APN (дефолтові розпізнаються системою),,
— вимкнути чи увімкнути мобільний інтернет, увімкнути роумінг (дефолтово вимкнений),,
— обрати режим «тільки 2G» (що ніби економить життя батареї). Я чомусь думав, що EDGE не підтримується, лише UMTS, але це не так.

Wi-fi завжди має пріоритет над мобільним інтернетом (хіба що ви його вимкнули). Крім того, є там «Airplane mode», що вимикає нахуй увесь інтернет.

Що ще сказати? Ну, андроїд він і у Африці андроїд. Тіки скрол там навпаки (це фіча, додана Асусом): скролиш вгору, а воно вниз їде, і навпаки. Незвично, і змінити це ніде в налаштуваннях неможливо. То само стосується тачпада фізичної клавіатури.

Планшет витримує дощ і сніг, і є доволі герметичним.

Зарядка дуже цікава: кабель для зарядки можна вставити як у зарядку, тоді заряджатиметься воно від 220, або в USB компа. Однак, TF101G не заряджається від USB, про що великими літарами написано в інструкції. Порт для зарядки пропрієтарний, на жаль. В планшеті він знаходиться в тому місці, яке вставляється в клавіатуру, і тоді заряджати треба від такого самого отвору в клавіатурі.

Transformer
Клавіатура, як ви бачите, трохи незвична:


По-перше, на ній немає кнопок F1-F12: замість них купа інших кнопочок, що змінюють яскравість, запускають бравзер тощо. Кнопки Esc теж немає, замість неї кнопка «назад» (що замінює таку ж саму, але віртуальну, кнопку на планшеті»).

Загалом, у Андроїді найбільше бісить відсутність центральної кнопки для закриття програми. Якщо розробник передбачив функцію виходу з неї — чудово. Якщо ні, тоді тицяй сто разів назад або вбивай прогу через Task Killer.

Чи можна прожити без кнопок F1-F12? Так, якщо юзати суто андроїдові проги. Однак їх стає бракувати, коли логінишся десь по ssh і хочеш поюзати Midnight Commander чи інше шось схоже. Утім, в інтернетах є рецепт, як перепрограмувати кнопки, це нескладно.

Перепрограмовувати їх теж треба, бо дівайс не підтримує українську мову. Ну, тобто, екранних українських клавіатур для Асуса навалом, але вони всі, по-перше, хуйовіші за клавіатуру Асуса, по-друге, не підтримують фізичну клавіатуру. Для набору фізичною клавіатурою треба юзати лише обмежений набір клавіатур Асуса.

Але є вихід: я рутнув свій дівайс, і знайшов, як у російській клавіатурі поміняти «ы» на «і» :) Отже, найближчим часом я спробую портувати розкладку ua unicode.

З рутом з дівайсом значно комфортніше, ніж без нього (хоч би й для перепрограмування розкладки). Але це ніби як скасовує гарантію (дворічну, до речі), якщо перед відправкою в сервісний центр не повернути все назад.

Підсумок
Загалом, я досяг того, чого хотів: отримав планшетонетбук зі зйомною клавіатурою, який можна юзати в подорожах. Це єдиний такий дівайс у світі, так що порівнювати його нема з чим.

З мінусів найбільший — це закритість дівайсу, як залізна (неможливість замінити батарею, пропрієтарна зарядка), так і софтверна (складність встановлення альтернативних ОС, гемор з рутуванням етц). Все інше можна пережити, зокрема глянцевий екран.