Кошт їжі в Байройті

Від нема шо робити два місяці збирав чеки, щоб дізнатися, скільки я витрачаю на їжу. Ось що вийшло:
Вересень — 175.19 єврів,,
Жовтень — 188.08 євра.

В це включено витрати на бухло, яке я беру ящиками на всіх, якщо десь збираємось на хаті. В ціну не включено походи в бари чи вечері в рестораціях, бо я це роблю, по-перше, нерегулярно (раз на тиждень або рідше), по-друге, це вже радше «витрати на розваги», ніж на їжу.

Пиво в барі/ресторації/whatever: 2.60—3 євра. Зазвичай 2.60—2.80, я лише в одному місці бачив 3.
Вартість основної страви в ресторації: 6—9 єврів.
Вартість обіду в Мензі (студентській їдальні): 3–4 євра. Я там ніколи не був, бо працюю за межами кампусу, тому це із слів інших.
Іще у китайців в обід можна за 6.90 похавати в обід у будні дні безлімітно (їжа дуже смачна, і її дуже багато).
Сосиски на грилі з булкою — наш народний франконський фастфуд — 2 євра. В супермаркеті такі ж коштують 1.70 за 12 штук.
А, пиво в супермаркеті — 80 центів+депозит. Це якщо брати одну пляшку. Якщо брати ящик, то десь за 50 центів вийде, а то й менше.
Вино? Ну, як і у всій Європі, 2—4 євра за пляшку. Я не фанат вин, тому дорожчими не цікавлюся.

А, якщо жити не самому, то можна вкластися у 250 єврів на двох на місяць. Якщо не купувати бухла чи купи всяких тістечок/печеньок/цукерок, без яких я не можу прожити і дня, то 30 єврів на тиждень — це сума, на яку можна комфортно жерти, ні в чому собі не відмовляючи.

У великих містах типу Франкфурта чи Берліна трошки подорожче все буде, але не набагато. Там шо значно дорожче в порівнянні з Байройтом, так це саме бари-ресторації. Вартість пива може до 5 єврів доходити.

Заарландія ІІ: Дудвайлєр, Зульцбах

Dudweiler (Дудвайлєр)
Бувають у Німеччині й такі вокзали:










Права (і найбільша) половина вокзалу — житловий будинок:


Поза тим, Дудвайлєр — тиха й затишна німецька провінція:




Дудвайлєр отримав статус міста у 1962 році. В 1974 році його було включено до складу Заарбрюкена, тепер це район заарландської столиці.

Тут є свій власний Ринок:






Іще в Дудвайлєрі є гуртожитки університету, адже він знаходиться відносно недалеко від кампуса.

Sulzbach (Зульцбах)
Як і в усій Заарландії, тут їздять товарняки з вугіллям:


Вокзал тут дуже гарний і дуже несхожий на німецькі вокзали. Таке враження, що його нідерландці побудували:




Місто виглядає якось так:


Кнайпа:


Заарландія І: Заарбрюкен

Інтекалчарал камунікейшн

Сьогодні вперше сходив у російський супермаркет Lenta у Байройті. Ні, ну це, звичайно, не Брайтон Біч, але шось в тому є. В залі грає якесь російське радіо з попсою, тому знаходитися там більше, ніж 5 хвилин, неможливо. А мені й не треба: я прийшов сюди з чіткою метою — ПЕЛЬМЕНІ!!! Вони тут, звичайно, є, як і вареники, а ще навіть польські pierogi.

Асортимент розрахований на німців, яким захотілось екзотики, а також на тих, хто сумує за «родіною»: інакше я ніяк не можу пояснити наявність пива «Балтика» чи польського «Живєц». Гавно ж, і ще й дороге, як холєра.

З українського є лимонад Оболоні (але нема живчика :(), і сік «Садочок», а ще якийсь березовий сік (якого в Україні хер знайдеш), кетчуп «Чумак» і ше трохи дрібниці. Решта товарів російські, є трохи польських. Загалом, вибір не дуже великий, але затарився козинаками, пельменями і соком. А, іще тут найохуєнніший вибір фруктів і овочів, шо я бачив, з цим от у Німеччині біда. Все, шо треба, є, навіть буряк нормальний.

На касі пані років 50, говорить мужичку поперед мене «девять ноль сем». Коли дійшла моя черга, касирка посміхнулася і перейшла на німецьку. Ну і я теж їй відповів німецькою, а хулі. Попрощалася, побажала гарних вихідних от, а тому мужику переді мною не побажала.

Добре, шо такий магазинчик є. Наступний на розвідці — азійський магазин, кажуть, там теж є купа ніштяків.