![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Берлін IV: метро та електрички
Oct. 11th, 2011 09:26 pmОсновою транспортної системи Берліна є метро (U-Bahn) та міські електрички (S-Bahn). 9 ліній метра + одна гібридна (півшляху їде лінією 1, півшляху лінією 2), і 9 ліній S-Bahn-а, який їздить аж до Потсдама та інших навколишніх міст у Бранденбурзі. Розібратися в усьому цьому тяжко, бо дизайнери примудрилися тим самим кольором позначати різні лінії. Загалом це все виглядає так:
© BVG
Три тарифні зони — А, B i C, з них власне Берлін — це А і B. Кільцева лінія, яка заразом є кордоном зони А — це лінія S-Bahn-а S41/S42, дуже зручна штука.
S-Bahn (електрички)
Я колись доводив у коментах![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
daf_andrew, що S-Bahn — це не метро, а міська електричка. Різниця, прецінь, очевидна. Те, що я побачив у Берліні, мене здивувало. Тут їздять специфічні потяги, які живляться від контактної рейки, як метро:
Чим це відрізняється від метра, за винятком того, що S-Bahn оперується транспортною компанією S-Bahn Berlin GmbH — дочкою Дойчебана, а U-Bahn — компанією Berliner Verkehrsbetriebe? Нічим, такі електрички можна називати метром.
Ну, і ще в них різний дизайн потягів і станцій. Ось фірмові, наприклад, S-Bahn-івські смітники:
Я колись писав, що в Нюрнберзі у метрі на камері спостереження та табло спеціальні штирі, «щоб не вкрали». Страшна правда є іншою: ці штирі призначені для того, щоб птахи не сідали. Куди дивиться Ґрінпіс?:
Кільцева лінія цікава: там є чотири великі вузлові станції, розташовані строго на півночі, півдні, сході та заході, і що називаються Північний Хрест (Nordkreuz), Південний Хрест (Südkreuz), Східний Хрест (Ostkreuz) та Західний Хрест (Westkreuz). На цих вузлах можна пересісти на інші лінії метра чи електричок, а також на потяги далекого прямування. Кожен такий вузол виглядає як вокзал (ну він і є):
Так от, потяг, що їде по кільцю, в нього на одному з цих вузлів «кінцева», просить пасажирів вийти з вагонів. Хоча насправді він їде не в депо, а далі по кільцю. Я, як дебіл, взяв і вийшов, хоча треба було просто їхати далі.
Ось так електрички виглядають всередині:
U-Bahn (метро)
Метро в Берліні з’явилося приблизно тоді, коли й у Парижі, в 1902 році. Це означає, що тут єбічеськи, просто єбічеськи гарні станції:
Тобто, дизайн простий, але саме в цій простоті краса:
Від цих табличок я просто кінчаю:
Велосипеди тут не рідкість:
Потягів тут є 2 покоління + 1. Ось так виглядають потяги старого покоління:
Усі вікна в цьому потязі засрані Бранденбурзькими воротами (шо в них такого, я не розумію):
Як ви помітили, крісла тут розташовані у «київському» стилі, хоча тут це виправдано: вагони холєрно вузькі. Кнопочка зачинення дверей:
Кнопочка відчинення дверей:
Потяг на станції:
І ще є потяг (+1 у «двох поколіннях»), що зовні виглядає так само, а всередині зовсім інакше. Зокрема, там крісла розташовані нормально:
І двері відчиняються не кнопкою, а важелем:
І нарешті, сучасний потяг:
Міст метро:
Потяг метра їде Обербаумським мостом:
© BVG
Три тарифні зони — А, B i C, з них власне Берлін — це А і B. Кільцева лінія, яка заразом є кордоном зони А — це лінія S-Bahn-а S41/S42, дуже зручна штука.
S-Bahn (електрички)
Я колись доводив у коментах
daf_andrew, що S-Bahn — це не метро, а міська електричка. Різниця, прецінь, очевидна. Те, що я побачив у Берліні, мене здивувало. Тут їздять специфічні потяги, які живляться від контактної рейки, як метро:Чим це відрізняється від метра, за винятком того, що S-Bahn оперується транспортною компанією S-Bahn Berlin GmbH — дочкою Дойчебана, а U-Bahn — компанією Berliner Verkehrsbetriebe? Нічим, такі електрички можна називати метром.
Ну, і ще в них різний дизайн потягів і станцій. Ось фірмові, наприклад, S-Bahn-івські смітники:
Я колись писав, що в Нюрнберзі у метрі на камері спостереження та табло спеціальні штирі, «щоб не вкрали». Страшна правда є іншою: ці штирі призначені для того, щоб птахи не сідали. Куди дивиться Ґрінпіс?:
Кільцева лінія цікава: там є чотири великі вузлові станції, розташовані строго на півночі, півдні, сході та заході, і що називаються Північний Хрест (Nordkreuz), Південний Хрест (Südkreuz), Східний Хрест (Ostkreuz) та Західний Хрест (Westkreuz). На цих вузлах можна пересісти на інші лінії метра чи електричок, а також на потяги далекого прямування. Кожен такий вузол виглядає як вокзал (ну він і є):
Так от, потяг, що їде по кільцю, в нього на одному з цих вузлів «кінцева», просить пасажирів вийти з вагонів. Хоча насправді він їде не в депо, а далі по кільцю. Я, як дебіл, взяв і вийшов, хоча треба було просто їхати далі.
Ось так електрички виглядають всередині:
U-Bahn (метро)
Метро в Берліні з’явилося приблизно тоді, коли й у Парижі, в 1902 році. Це означає, що тут єбічеськи, просто єбічеськи гарні станції:
Тобто, дизайн простий, але саме в цій простоті краса:
Від цих табличок я просто кінчаю:
Велосипеди тут не рідкість:
Потягів тут є 2 покоління + 1. Ось так виглядають потяги старого покоління:
Усі вікна в цьому потязі засрані Бранденбурзькими воротами (шо в них такого, я не розумію):
Як ви помітили, крісла тут розташовані у «київському» стилі, хоча тут це виправдано: вагони холєрно вузькі. Кнопочка зачинення дверей:
Кнопочка відчинення дверей:
Потяг на станції:
І ще є потяг (+1 у «двох поколіннях»), що зовні виглядає так само, а всередині зовсім інакше. Зокрема, там крісла розташовані нормально:
І двері відчиняються не кнопкою, а важелем:
І нарешті, сучасний потяг:
Міст метро:
Потяг метра їде Обербаумським мостом:
