Штайнману лишили Нобелівську премію з медицини й фізіології

Уперше за всю історію нобелівських премій її дали посмертно, всупереч статуту Нобелівської фундації. Ральф Штайнман, що вчора отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини, помер у п’ятницю 30 вересня. Однак Нобелівський комітет не знав про це, і в понеділок оголосив рішення про надання Штайнману премії. Через 2 години після цього президент Рокфеллерового університету, де працював Штайнман, поінформувала Стокгольм, що він помер.

Нобелівський комітет вирішив, що Штайнман залишиться лавреатом, тим не менш:
«
According to the statutes of the Nobel Foundation, work produced by a person since deceased shall not be given an award. However, the statutes specify that if a person has been awarded a prize and has died before receiving it, the prize may be presented.

An interpretation of the purpose of this rule leads to the conclusion that Ralph Steinman shall be awarded the 2011 Nobel Prize in Physiology or Medicine. The purpose of the above-mentioned rule is to make it clear that the Nobel Prize shall not deliberately be awarded posthumously. However, the decision to award the Nobel Prize to Ralph Steinman was made in good faith, based on the assumption that the Nobel Laureate was alive. This was true – though not at the time of the decision – only a day or so previously. The Nobel Foundation thus believes that what has occurred is more reminiscent of the example in the statutes concerning a person who has been named as a Nobel Laureate and has died before the actual Nobel Prize Award Ceremony.
»

Halle (Saale)

Галлє (Заалє) — місто в штаті Саксонія-Ангальт, також відоме під назвою Галлє на Заалє (Halle an der Saale), де Заалє — це річка, що фігачить через Саксонію-Ангальт, Баварію та Тюринґію. Назва річки походить від слова «сіль», а назва міста Галлє теж походить від слова «сіль», але з бретонської: кельти тут колись мешкали й добували сіль. Словом, офіційно тепер місто називається Галлє (Заалє), прям отак з дужками.


Посередині — Заалє, справа та зліва — Галлє:


Туристичні вказівники у місті червоні:


А люки мусульманські:


Трамваї в старому місті їздять по спеціальній «бруківці» з твердої ґуми, що зменшує галас і вібрації:


Трамвай:

Основний транспорт, судячи з усього: трамвайна мережа в місті дуже розвинена. Цікава деталь: трамваї тут вузькоколійні, але разом з тим сучасні.

Фірмовий гальський смітник, з фірмовою попільничкою:


Фірмова гальська лавка:


Скрізь є автомати з газетою «Міттельдойче Цайтунґ» («центральнонімецький часопис»). З понеділка по п’ятницю газета коштує 90 центів, а суботній випуск — 1 євро:


Вокзал шикарний:




Загалом, у Галлє небагато чого цікавого для туриста. Більшість будинків — склобетон:






Але трапляється краса:


Ой, не то:






Ринок непоганий, знову ж таки:


Стара ратуша:


Нова ратуша — унилий склобетон, навіть не сфоткав її.

І ще, зненацька, гарна церква:


Канал:


А ще в Галлє є музей Бітлів:


Ну, але це не привід, щоб тут лишатися надовше. Їдемо далі.

Potsdam (Потсдам)

Крім Берлін, я вирішив проїхатися містами, де творилася історія. Першою зупинкою був Потсдам — місто, яке входить у транспортну агломерацію з Берліном, і сюди їздять електрички (S-Bahn). Потсдам є столицею федерального штату Бранденбурґ, всередині якого знаходиться місто-штат Берлін.

А ще тут була колись славнозвісна Потсдамська конференція.

Вокзал:






Трамвай:




Велосипед:




На зупинках транспорту — херовини, що голосом поінформують тебе, де ти знаходишся, і куди можна звідси доїхати:


На туристичних вказівниках відстані пишуть в кілометрах, навіть якщо це 100 метрів:


Туристів возять отаким автобусом:


Набережна:


Потсдам нагадує будівельний майданчик:


А все тому, що був замок, а після війни лишилися від нього лиш руїни:


І портал Фортуна:


Тепер якісь меценати відсипали грошей, і замок відбудовують з нуля:






Хоча, я не знаю, нашо це робити. Чого-чого, а замків у Потсдамі, як собак нерізаних:




Ось у цьому, наприклад (не побував там) знаходиться земельний парламент, а ще там проходила Потсдамська конференція:


Церква Св. Миколая:


Стара ратуша. Дизайн ніби спижжено з якогось будинку в Римі:


Потсдамська вища школа прикладних наук (Fachhochschule Potsdam):


Будинок збудований десь у 80-х і є типовим зразком архітектури ГДР. Мені він подобається, хоча вигляд такий, наче його не ремонтували від часу будівництва. З того, шо прочитав, його хотять переробити в якесь склобетонне гавно. І ще там зараз знаходиться міська бібліотека:


20 років тому ГДР не стало, і Бранденбурґ став штатом Федеральної республіки. З того часу росіяни перекрили потсдамцям газ: