Баварська обацда (Bayerischer Obazda)

Обацду можна купити в супермаркеті, але на смак все одно не така, яку подають в рестораціях. То чому ж її не приготувати власноруч, подував я? Кінець кінцем, я в Баварії, всі інгредієнти є. Отже, поділюся я тим, що вийшло.

Складники
Отже, почнемо з інгредієнтів. Обацда складається з камамберу (250 г), масла (125 г) та спецій. Замість камамберу може бути будь-який схожий на нього сир (наприклад, брі):


Якщо ви раптом забули, як виглядає камамбер:


Зі спецій потрібні сіль, перець та паприка двох видів, які німецькою називаються rosenscharf Paprika та edesüß Paprika:


Утім, головне мати червону (edelsüß) паприку. І ще потрібна цибулька. Ну і хлібчик хороший, щоб було куди це все намазувати:


Пиво, з одного боку, не є обов’язковим інгредієнтом обацди, а з іншого, додає їй специфічного смаку. Ну і якщо ви готуєте обацду, то пиво у вас і так має бути напоготові, інакше це все без сенсу. Отже, темне пиво:


Приготування
Отже, сир слід порізати:


І масло теж порізати кубиками. Можна почекати трохи, поки воно трохи підтане. Сир і масло кинути в одну тарілку:


І добре перемішати міксером, аж поки воно не перетвориться в таку кашу:


Тепер час на спеції. Кидаємо ложку червоної паприки, півложки помаранчевої, півложки перцю та трохи солі:




Загалом, немає універсального алгоритму, скільки кидати спецій. На ваш смак, тут можна експериментувати. Солі раджу лише трошки, бо сама по собі страва виходить доволі солоною. Нарешті, перемішуємо, і обацда поволі набуває свого оригінального кольору:


That's where цибулька comes on the stage:


Нарізати її треба дуже дрібно, можна (і треба) допомогти міксером або теркою. Кинути, перемішати:


Я перемішую так: кидаю в каструльку, закриваю кришкою і з усієї сили трушу її. Після цього варто спробувати те, що вийшло. Якщо результат вас не влаштовує, пограйтеся ще зі спеціями. А, забув, цибулі я використав рівно одну штуку, як на фото вище.

І останній аккорд — дві столових ложки темного пива:


Крім смаку, пиво дещо розріджує кашу, і її стає легше перемішувати. Фінальний результат:


Тепер це треба покласти на дві-три години в холодильник. І все. Намащувати на хліб або прецлі:


Деякі естети посипають страву зеленою цибулькою та кільцями цибульки звичайної. Але то таке. Запивати обацду треба тим пивом, які ви відкрили, щоб її приготувати, адже це традиційна баварська закуска до пива! Дуже калорійна: кілька канапок мені особисто замінюють вечерю або обід.

Обацду (obazda) роблять, звісно, не лише у Баварії, тільки в решті регіонів Німеччини її називають обацта (obatzter). Повбивав би. Обацду також можна купити в супермаркеті або замовитив пивному садку чи іншому місці з традиційним баварським хавчиком.

Автоматизовані лінії нюрнберзького метра

Нюрнберзьке метро — єдине в Німеччині, де їздять потяги без машиніста, на лініях U2 та U3. На станції Головний Вокзал намальована розмітка, де будуть двері:


В реальності ж:


Це так званий Kurzzug — короткий потяг. На вихідних всі потяги — короткі. Ніколи не міг зрозуміти, де він зупиняється, аж тут дійшло: на колії є спеціальна розмітка.

Лінія U21 — це скорочена лінія U2, яка не доїжджає рівно одну станцію до летовища. До речі, крім всього іншого, Нюрнберґ є єдиним містом у Німеччині, в якому метро їздить до аеропорту (лінія U2, напрямок Flughafen).


Я бачив автоматизовані лінії в Парижі та Копенгаґені, але тут все не так. Наприклад, ніяких антисамогубних стінок. Складається враження, що машиніст є, але він невидимий:


Тунелі неосвітлені зовсім, тому фоткати чи знімати відео можна лише на станціях:


Щоб люди не займали «коронні» місця, на передньому краю першого вагона крісел немає:


Потяг прибуває на станцію:


Якщо хто забув, то всередині потяг виглядає ось так:


Ну, так це все відбувається:

Watch on YouTube

Станція Ziegelstein
Досить цікава станція:








Напрягає лише в ній червона підсвітка на стелі. Коли потяг стоїть на станції, відповідна частина підсвічується, коли потяг прибуває, біжить пунктиром:


Два потяги на станції одночасно:


Табло от якесь застаріле:


Станція Аеропорт (Flughafen)
Назва станції дублюється англійською:


Інтер’єр, загалом, нагадує аеропорт:




Ну і екстер’єр теж:


Станція Rathenauplatz
Дизайнери тут вирішили погратися:




Підходиш ближче, а там...


Коли я вийшов на цій станції, я здивувався, чому нема жодного вказівника на пересадку на лінію U3. Куди мені йти? Аж поки не додумався подивитися на табло:


Ну так:


Відразу після в’їзду в тунель він роздвоюється, і далі ми їдемо по тунелю лінії U3.

В потязі метра висить реклама «добранічних автобусів»:


Станція Lorenzkirche
Це вже на лінії U1, одна зупинка від вокзалу. Дуже гарна станція:








Камера-їжачок:


Тут звичайний потяг, з машиністом, тієї ж моделі, що й у Мюнхені:


Ще по темі:
Нюрнберзьке метро (лінія U1)
Автоматизоване метро в Копенгаґені
Метро в Парижі та автоматизована 14-та лінія

P.S. А раптом хто не зрозумів: мій пост про автоматизовано електричку був жартом: відео знято з останнього вагону, де теж є кабіна машиніста. Це робиться для того, щоб не витрачати час на перечіпляння локомотива, і пустити потяг від кінцевої відразу в протилежному напрямку.

Подорож до Кобурґа та Ліхтенфельса

Проїхався в суботу на північ Баварії. Тоїсть, на ще більшу північ, ніж мешкаю я. Маршрут був такий: Байройт—Кобурґ—Ліхтенфельс—Бамберґ—Нюрнберґ—Байройт. Витратив всього день, а нафоткав на п’ять постів. Як навчитися менше фоткати? Або менше писати в ЖЖ? В будь-якому разі цей пост слід розглядати як анонс фотозвітів.

Байройт
Дожили, блять. На вокзалі стало значно простіше знайти місце для паркування автомобіля, ніж для велосипеда. І щось мені здається, що у більшості припаркованих на вокзалі велосипедів власник вже давно мешкає де-небудь у Гамбурзі або Нью-Йорку.

Кобурґ (Coburg)
Що мені подобається в Німеччині, так це приїздиш і завжди знаходиш в місті якусь херовину, яку більше ніде не бачив. Здавалося б, що такого можна побачити в цьому містечку. А от і ні. Просто блукаючи містом, я несподівано побачив трансформаторну будку з кондиціонером та дивними трубками на даху:


Ліхтенфельс (Lichtenfels)
То само можна сказати про Ліхтенфельс. Тут по всьому старому місті отакі херовини:


Поки не погуглив, так і не зрозумів, шо це. У Ліхтенфельсі та Кобурзі я вперше побачив дойчебанівські автомати з механічними кнопками:


Вони дуже зручні, там можна однією кнопкою купити баварський квиток, яке щастя:


Вводиш собі номер міста і купуєш квиток. Ніяких мільйонів тицянь в скло:


Доводити, що автомат на механіці зручніший, ніж тачскрінове гавно, не треба: поруч стояв мертвий автомат з тачскріном:


А ще в Ліхтенфельсі немає четвертої колії на вокзалі:

Вплив корейської діаспори?

Давно забував про це написати. На вокзалах в Німеччині палити заборонено. Але на кожній колії є жовтий квадратик — виділене місце для паління. Виглядає воно ось так:


Посередині квадратика — велика попільничка:


Бамберґ
Чи хтось підкаже, що означає цей сигнал світлофора?:


Оскільки він показувався на тій колії, де стояв потяг до Вюрцбурґа, я подумав, шо це сигнал, який показує, шо дозволено проїзд потягу до Вюрцбурґа. Або, що стрілки виставлені на Вюрцбурґ?

На кожній колії стоїть ось такий апарат, що дозволяє пустити потяг під відкіс перемкнути стрілки або на Вюрцбурґ/Ліхтенфельс, або на Нюрнберґ:

Зараз це має відбуватися автоматично, навіть не знаю, нашо цей апарат.

Електричка (саме електричка, не дизель):


Взагалі, коли приїжджаєш з «дизельного» міста в електрифіковане, завжди те, що вражає — це велика кількість дротів. Заворожує:




Нюрнберґ
Давно хотів сфоткати цю мозаїку на вокзалі:


Взагалі, я сюди приїхав, щоб на метрі покататися, але заразом зайшов у центр міста. А там ринок завершував свою роботу:




Загалом, в Баварії ринкові майдани і досі використовуються за призначенням — на вихідних там торгують фруктами, рибою та іншими свіжими ніштяками.