(no subject)

400 км.

Stuttgart I: Вокзал і транспорт

Як і в інших великих містах, від летовища до центру міста їздить електричка (S-Bahn). Станції електрички виглядають, як метро, а більша частина маршруту проходить в тунелях, тоїсть під землею. Але це не метро:






Метро, точніше, недометро, у Штутґарті теж є:


Як це часто буває в Німеччині, головний вокзал є станцією пересадки на всі можливі лінії метра та електричок. У підземному переході висить табло з часом відправлення всього транспорту в околиці вокзалу:


«Ну ніхуя собі», — подумав я, коли побачив будівлю штутґартського вокзалу:

Знак Мерседеса, до речі, крутиться

Це, звичайно, не Центральний термінал в Нью-Йорку, але все одно, на фоні інших унилих німецьких вокзалів, цей вражає монументальністю і якимось особливим шармом:






Як і всі нормальні вокзали, він тупиковий. На тупиках вішають рекламу:






Злим і нетихим словом слід згадати туалет: він коштує не 50 центів, як у решті Німеччини, а 1 євро з правом безкоштовно посцяти наступного разу (видає відповідний папірець). Зате там аж три рулони туалетного паперу та якась рідина для дезинфекції сидіння:




Іще в цьому туалеті кабінок для персоналу приблизно стільки ж, скільки кабінок з унітазами, близько п’яти.

Іще в Штутґарті є автобуси. Вони великі та жовті:




Автомат для квитків. 80% його поверхні займає пояснення типів квитків (зокрема англійською мовою) та тарифних зон. А також список всіх вулиць міста з позначеннями, до якої зони вони належать:


Ніякого сраного тачскріну: натиснув на кнопочку, вставив платіжну картку, отримав квиток:


Автомат приймає електронну готівку (Geldkarte), яка не вимагає з’єднання з мережею чи введення пін-коду, що робить платіж миттєвим. Ще раз переконався у тому, шо це дуже корисна штука, і треба мені готівкову картку поповнити ще на 15 єврів.

Окремо слід згадати метро (U-Bahn). Там, де воно перетинається з електричками, знак виглядає ось так:


А де не перетинається, ось так:


Станції не завжди прямі:


А потяги, точніше, трамваї, бо це недометро, можуть містити лише два вагони та займати заледве чверть станції:


Подекуди U-Bahn виходить з-під землі та перетворюється в звичайнісінький собі трамвай.

Далі буде

Німецькі новини

Якщо вас цікавить, що сталося з коровою-терористкою, то є новини: по-перше, під тиском громадськості муніципалітет скасував наказ на її вбивство. По-друге, корову спіймали у баварських альпах, вхуярили траквілізаторів і везуть назад на ферму. Там вона і буде жити.

Міністр внутрішніх справ сказав, шо в Німеччині мешкає 1000 потенційних терористів. А ми думали, вісімдесят мільйонів.

Тим часом у Бонні з’явився податковий автомат для вуличних повій. Оскільки на відміну від працівниць борделів, вуличні повії не платять податок на прибуток, вони будуть зобов’язані кожного дня сплачувати податок через автомат. У автоматі вказано робочі години: з понеділка до неділі, з 20:15 до 6:00. Вартість податку — шість єврів (sex euros):

© The Local Germany

У коментах до новини припускають, що податок будуть сплачувати численні туристи, що захотять отримати квитанцію як сувенір.

Авіакомпанія Air Berlin не виключає, що в її літаках будуть оголошувати регіональними діалектами німецької мови. Це сталося після того, як стюардеса рейсу Гамбурґ—Штутґарт спонтанно оголосила прибуття швабським діалектом, що поширений на Штутґартщині, хтось це записав і виклав на ютьюб.

Як Ель-Аль бореться з тероризмом

Багато про це читав, але ніколи не бачив: як ізраїльська авіакомпанія El Al бореться з тероризмом. А тепер побачив це на власні очі на бориспільському летовищі. Виглядає це так: стійки реєстрації метрів за п’ятнадцять огороджені стрічкою, за якою стоять столики, біля яких працівники так званої служби безпеки їбуть мізки пасажирами. Співробітників приблизно п’ять штук, вони намагаються працювати швидко, але процедури займають час. Кожному пасажиру їбуть мозок в стилі «куда ти їдеш? які в тебе там родичі? хто тебе проводжає?» етц. Щось на кшалт того, що робить служба безпеки на тель-авівському летовищі.

У тих, кому пощастило, багаж мацають якимись щіточками і відпускають з Богом. Кому не пощастило, змушують відкрити сумку і вручну перевіряють багаж щіточками. Деякі підозрілі предмети забирають і відносять на якийсь сканер. Я бачив, як в дівчини віднесли на перевірку цукерки Roshen.

Після цього ліплять на перевірений багаж якісь наклейки, тоді реєстрація. Де черг уже, звісно, нема, і багаж їде на бориспільський сканер.

Це все створює у пасажирів ілюзію безпеки. Поруч — стійки реєстрації Аеросвіта, що летить в той самий Тель-Авів, тільки не їбе пасажирам мізки. Чимало людей, що виглядають як типові ізраїльтяни, обрали саме українську авіакомпанію.

Цікаво, чи з’являться колись авіакомпанії для нормальних людей, без контролю безпеки і реєстрації? Ну, так, щоб приїхав у аеропорт за 15 хвилин до відправлення і пішов відразу на літак, як і в усіх інших видах транспорту? Я готовий за це доплатити. Я їбав заходи так званої безпеки.