Венеціанська штукатурка

У Києві готуються до футбольного свята: нахуярили трохи велодоріжок, а на вказівниках вулиць з’явилася латиниця:


Несподівано я знайшов вказівник, написаний шрифтом, як попередження про шкоду від куріння на рекламі цигарок:


На київських будинках немає флагштоків, і прапори нахуярюють так, шоб вони не бултихалися:




У Києві завжди можна знайти шось цікаве й несподіване. Наприклад, хміль:


Посольство Нігерії, яка, як виявилось, є федерацією:


Табличку з назвою охороняє від дощу дах: а раптом, блять, корозія:


Посольство КНР, відділ освіти:




І найцікавіше:

Der elektronische Aufenthaltstitel

З 1 вересня цього року Німеччина запроваджує електронний дозвіл на перебування (Der elektronische Aufenthaltstitel, eAT), виконуючи відповідну директиву Європейської Комісії. Неймовірно, але факт: в Унії візи стандартизовані, штампи про виїзд/в’їзд теж, але з дозволами на перебування і досі повний зоопарк. Понадто, прикордонники хуйово поінформовані про те, як виглядають ці дозволи на перебування, і я сам неодноразово стикався з запитання «шо це таке?», коли показував французьким чи шведським прикордонникам польську «карту побиту». Через мовний шовінізм дозволи на перебування містять лише написи мовою країни, яка їх видала, що додатково збільшує час перетину кордону.

Отож, Польща, напевно, є однією з перших країн, що виконує директиву і випускає пластикову «карту побиту», що також є замінником національного посвідчення особи для іноземців. Всі інші країни, в т.ч. Німеччина, вклеюють у паспорт стікери розміром з візу, займаючи цінні сторінки.

Тепер це буде не так, і Німеччина видаватиме ось такі картки, з чіпом, які будуть замінювати ID в межах країни, а також матимуть функцію електронного підпису та онлайнової ідентифікації:


Це одночасно і пиздець, і охуєнно. Отож, почнемо з охуєнно:
— біометричні дані. Я мрію про те, що колись паспортний контроль можна буде пройти через автомат, без черг до будки з прикордонником. І біометричні дані цьому допоможуть. Зважте, що відбитки пальців зберігатимуться лише на чіпі, лише з метою перевірки, що документ належить власнику, тоїсть мені. Ніякої бази даних, ні місцевої, ні федеральної, не буде.
— електронний підпис та онлайнова ідентифікація. Це все потрібно для вирішення бюрократичних справ, не підіймаючи жопи від стільця. Правда, якщо я добре поінформований, технологія передбачає купівлю карткового рідера.
— функція ID. В принципі, у більшості випадків у Німеччині замість ID вистачить банківська EC-картка — там теж є чіп з персональними даними. І тим не менш.
— не буде засиратися мій паспорт.

Пиздець:
— вартість цієї хуйні збільшиться на 50 єврів;
— друкувати цю хуйню будуть десь в Бонні, тоїсть чекати треба буде півтора місяці. Зараз, якщо є потреба, можна отримати дозвіл на перебування навіть за 1 день, бо він друкується в міграційному відділі на принтері. Тепер хуй, подавайся за два місяці на подовження;
— зростуть черги, бо зніматимуть пальчики і т.п. Правда, в моєму місті черг нема. І раптом з’являться?

Побачимо, шо з того вийде. Дізнатися детально про новий дозвіл на перебування можна на сайті BAMF-а.