![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
150 років рівнянням Максвела
Apr. 5th, 2011 10:01 pm...Виповнюється цього року: у березні 1861 року Джєймз Клерк Максвел опублікував статтю в журналі Philosophical Magazine* «On physical lines of force» (hopefully, на цю статтю вже не поширюється копірастія), де він показав зв’язок між електрикою, світлом і магнетизмом, об’єднав їх у єдину концепцію електромагнітних хвиль:
Максвел, напевно, вперше за всю історію фізики показав, як за допомогою рівнянь можна об’єднані речі, які, здавалося б, ніяк між собою не зв’язані. Якщо мене спитають, чому теоретична фізика крутіша за експериментальна, я згадаю Максвела: його рівняння не випливали з жодного експерименту, а в четверте рівняння він додав ще один член «для симетрії», і це виявилось правильним. В наступному столітті інші теоретичні фізики теж почнуть видумувати теорії, додавати різні члени в рівняння й керуватимуться почуттям «так повинно бути», а не експериментом. По суті, 1861 рік можна назвати роком, коли у фізиці головною стала теорія, а не експеримент. Так відбувається і понині.
Якщо мене спитають, яка користь від науки, чому платники податків повинні за це платити, я згадаю Маквелла: яка користь була від його рівнянь 150 років тому? Зараз на них тримається вся людська цивілізація: прецінь, електрикою користуються всі. На мою думку, практична користь від того чи іншого відкриття — це щось, що людство не може оцінити відразу, адже навіть якщо ті чи інші рівняння стали непотрібними зараз, вони потім знадобляться: наприклад, існують максвеллоподібні рівняння, що описують ґравітацію (хоча, напевно, ідея ґравітаційних хвиль «а ля електромагнітні» є хибною).
Рівняння Максвела свого часу змусили мене повірити в те, що фізика не є такою нудотною, як це здавалося в школі. Рівняння ці насправді є дуже універсальними, математично вони можуть описати будь-яке явище, для якого можна ввести поняття «густини» та «потоку». Я дуже б здивувався, якби їх ще досі не використали в економіці чи фінансах.
Читати по темі:
How Professor Maxwell changed the world (популярна стаття в The Economist)
On Physical Lines of Force (та сама стаття)
*Philosophical Magazine (ФілМаґ) — це журнал, що не має ніякого стосунку до філософії, це науковий журнал з фізики, існує і досі, але має доволі низький фактор впливу, як не дивно. Сучасний ФілМаґ публікує праці з фізики твердого тіла (том B) та матеріалознавства (том А).
Максвел, напевно, вперше за всю історію фізики показав, як за допомогою рівнянь можна об’єднані речі, які, здавалося б, ніяк між собою не зв’язані. Якщо мене спитають, чому теоретична фізика крутіша за експериментальна, я згадаю Максвела: його рівняння не випливали з жодного експерименту, а в четверте рівняння він додав ще один член «для симетрії», і це виявилось правильним. В наступному столітті інші теоретичні фізики теж почнуть видумувати теорії, додавати різні члени в рівняння й керуватимуться почуттям «так повинно бути», а не експериментом. По суті, 1861 рік можна назвати роком, коли у фізиці головною стала теорія, а не експеримент. Так відбувається і понині.
Якщо мене спитають, яка користь від науки, чому платники податків повинні за це платити, я згадаю Маквелла: яка користь була від його рівнянь 150 років тому? Зараз на них тримається вся людська цивілізація: прецінь, електрикою користуються всі. На мою думку, практична користь від того чи іншого відкриття — це щось, що людство не може оцінити відразу, адже навіть якщо ті чи інші рівняння стали непотрібними зараз, вони потім знадобляться: наприклад, існують максвеллоподібні рівняння, що описують ґравітацію (хоча, напевно, ідея ґравітаційних хвиль «а ля електромагнітні» є хибною).
Рівняння Максвела свого часу змусили мене повірити в те, що фізика не є такою нудотною, як це здавалося в школі. Рівняння ці насправді є дуже універсальними, математично вони можуть описати будь-яке явище, для якого можна ввести поняття «густини» та «потоку». Я дуже б здивувався, якби їх ще досі не використали в економіці чи фінансах.
Читати по темі:
How Professor Maxwell changed the world (популярна стаття в The Economist)
On Physical Lines of Force (та сама стаття)
*Philosophical Magazine (ФілМаґ) — це журнал, що не має ніякого стосунку до філософії, це науковий журнал з фізики, існує і досі, але має доволі низький фактор впливу, як не дивно. Сучасний ФілМаґ публікує праці з фізики твердого тіла (том B) та матеріалознавства (том А).
