Італія: настінна творчість

Слово graffiti походить з італійської, хоч насправді в Італії ґрафіті у нашому розумінні не більше, ніж будь-де у Європі. А от що відрізняє Італію від інших країн — так це написи на стінах будинків. «Итальянцы не могут просто написать одно слово на стене, они высказываются», — пише один відомий мандрівник.

Ну, насправді можуть вони написати одне слово. І ми навіть знаємо, яке:

Гімно. Катанія

Але зазвичай вони... висловлюються:

Сіракузи

Освідчення в коханні рідко обмежується банальним «ti amo»:

Анна, я тебе дуже кохаю. Катанія

Зазвичай — це шедевр на кілька рядків із поясненням, за що кохаю і чому:

Сіракузи


Наше кохання — це як музика, яка (нерозбірливо) не закінчиться. Марко, я тебе кохаю. Твоя Еріка. Сіракузи

Утім, деякі написи є лаконічними та зрозумілими без перекладу:





(ця і дві попередні) Палєрмо

Крім кохання і гімна, іще традиційною тематикою таких написів є політика. На відміну від лаконічних польських «jebać rząd»*, у цих написах доволі докладно написано, хто з політиків є підарасом, і всі його епізоди, як він їбався в жопу (ви ж не подумали, що я зараз про ґеїв пишу?). Зокрема в Палєрмо чомусь багато написів, здійснених анархістами. Утім, я був настільки захоплений іншими визначними місцями, що виявив, що я більше нічого і не сфоткав :(. Тому завершую цей пост повторенням епічного напису на бетонній стіні у Сіракузах:


*jebać rząd (польськ.) дослівно — «я їбав уряд», означає щось на кшалт «уряд — підараси».