![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Metropolitana di Roma
May. 22nd, 2010 02:21 pmУ Римі є метро, що не дивно для майже трьохмільйонного міста. Збудоване по війні, у 1955 році, зараз налічує дві лінії — червону А та синю B, ще дві лінії збудують до 2015 року. Станція пересадки одна — залізничний вокзал Терміні:
Словом, доволі невелике і просте метро, яке налічує 48 станцій: 26 станцій на лінії А та 22 станції на лінії B. Нагадаю, що в київському метрі 46 станцій, а ліній три. А все тому, що відстань між станціями нереально мала: час проїзду однієї станції триває максимум хвилину.
Вхід до метра підозріло нагадує Батьківщину:
Не нагадують про неї великі автомати, де можна купити квиток, проїзний і все, що душа забажає. Одноразовий проїзд коштує одне євро:
В римському метрі про туристів турбуються, тому всі написи дублюються англійською мовою, а також вона є і в автоматі. Інтерфейс в принципі зручний (тому що не йобаний тач-скрін) і дозволяє швидко зробити те, що треба — купити квиток.
Самі станції шедеврами архітектури, м’яко кажучи, не є. Конструкція така, як у Парижі: дві платформи, а потяг посередині:
Станція Оттавіано
Але, незважаючи на доволі похмурий дизайн станцій, у римському метрі чудова навігація. Як і скрізь в Європі, назва станції дублюється по всій її стіні так, щоб її можна було прочитати з будь-якого вікна будь-якого вагона:
Станція «Терміні», лінія А
На станціях висять великі електронні табло, де пише, коли буде наступний потяг:
Коли до прибуття лишається менше від хвилини, напис змінюється на «In arrivo»:
«Потяг до станції Ананьїна прибуває»
Коли потяг прибув, на табло показують рекламу сайту римської транспортної компанії ATAC:
Самі потяги дуже брудні зовні, але дуже чисті всередині. Цікаво, що на лінії А станції давно неремонтовані й похмурі, але потяги — найновшої моделі, а на лінії B потяги старіші, але зате станції трохи прикольніші. Оце потяг, що їздить на лінії А, який виглядає як один суцільний вагон:
Це, здається, сіменс. Конструкція вагону така сама, як у Парижі, але крісла розташовано, як в Україні — вздовж стінки. Це свідчить про те, що тут дохуя народу їздить у будні дні (і так воно є). Так само, як у Києві, нагорі приліплено безсенсовні телевізори, де крутять рекламу і... смішні ролики про тварин (хто мешкає в столиці, той розуміє, про що йдеться). От тільки про успіхи місцевої мерії нічого не показують. А, ну і як ви бачите, в римських вагонах немає реклами на стінах.
На дверях вагону показано, як зручно убити себе:
А це станція Терміні на лінії B (як і в усій Європі, при зміні ліній станція назви не змінює):
Ви нічого не бачите дивного? А тепер подивіться ще раз на стелю:
Зазвичай, на відміну від потягів і трамваїв, де живлення подається дротом нагорі, потяги метра живляться від контактної рейки, себто знизу. Однак, на цій лінії потяги живляться, як трамваї:
І на останок, кілька слів про болючу проблему України — інформаційний дизайн. Він у римському метрі не те щоб ідеальний, але близький до того. Інформація кодується кольорами: стрічки синього та червоного кольору зі стрілочками показують маршрут до відповідних ліній, стрічка зеленого кольору — маршрут до виходу. Ось так виглядає стіна на станції Терміні на лінії А:
Отож, щоб вийти, треба лише слідувати зеленою стрічкою, щоб пересісти на лінію B — синьою. Ця система дозволяє швидко і на автоматі вийти там, де треба:
Вихід також дублюють великим зеленим квадратиком, щоб вже ж добре було видно:
Ще кілька стін:
Пересадка на червону лінію, вихід:
Інформація про те, що через ремонт на станції Терміні закрито один з виходів, продубльована на всіх станціях метрополітена:
Таксі
Такси, ребята, не нужно? Недорого!:
Стоянка таксівок біля залізничного вокзалу Терміні
Трамваї
Трамваї у Римі:
— зелені,,
— довгі,,
— об’єднані в один вагон.
Я звернув увагу на дві моделі: старішу та новішу:
Старіші — коротші:
Новіші — довші та підозріло нагадують краківські трамваї:
А ще, якщо хто не читав, у мене є дохрініща інших постів про метро у Європі: Лісабон, Париж (один, два), Дюссельдорф, Копенгаґен, Стокгольм.
Словом, доволі невелике і просте метро, яке налічує 48 станцій: 26 станцій на лінії А та 22 станції на лінії B. Нагадаю, що в київському метрі 46 станцій, а ліній три. А все тому, що відстань між станціями нереально мала: час проїзду однієї станції триває максимум хвилину.
Вхід до метра підозріло нагадує Батьківщину:
Не нагадують про неї великі автомати, де можна купити квиток, проїзний і все, що душа забажає. Одноразовий проїзд коштує одне євро:
В римському метрі про туристів турбуються, тому всі написи дублюються англійською мовою, а також вона є і в автоматі. Інтерфейс в принципі зручний (тому що не йобаний тач-скрін) і дозволяє швидко зробити те, що треба — купити квиток.
Самі станції шедеврами архітектури, м’яко кажучи, не є. Конструкція така, як у Парижі: дві платформи, а потяг посередині:
Станція Оттавіано
Але, незважаючи на доволі похмурий дизайн станцій, у римському метрі чудова навігація. Як і скрізь в Європі, назва станції дублюється по всій її стіні так, щоб її можна було прочитати з будь-якого вікна будь-якого вагона:
Станція «Терміні», лінія А
На станціях висять великі електронні табло, де пише, коли буде наступний потяг:
Коли до прибуття лишається менше від хвилини, напис змінюється на «In arrivo»:
«Потяг до станції Ананьїна прибуває»
Коли потяг прибув, на табло показують рекламу сайту римської транспортної компанії ATAC:
Самі потяги дуже брудні зовні, але дуже чисті всередині. Цікаво, що на лінії А станції давно неремонтовані й похмурі, але потяги — найновшої моделі, а на лінії B потяги старіші, але зате станції трохи прикольніші. Оце потяг, що їздить на лінії А, який виглядає як один суцільний вагон:
Це, здається, сіменс. Конструкція вагону така сама, як у Парижі, але крісла розташовано, як в Україні — вздовж стінки. Це свідчить про те, що тут дохуя народу їздить у будні дні (і так воно є). Так само, як у Києві, нагорі приліплено безсенсовні телевізори, де крутять рекламу і... смішні ролики про тварин (хто мешкає в столиці, той розуміє, про що йдеться). От тільки про успіхи місцевої мерії нічого не показують. А, ну і як ви бачите, в римських вагонах немає реклами на стінах.
На дверях вагону показано, як зручно убити себе:
А це станція Терміні на лінії B (як і в усій Європі, при зміні ліній станція назви не змінює):
Ви нічого не бачите дивного? А тепер подивіться ще раз на стелю:
Зазвичай, на відміну від потягів і трамваїв, де живлення подається дротом нагорі, потяги метра живляться від контактної рейки, себто знизу. Однак, на цій лінії потяги живляться, як трамваї:
І на останок, кілька слів про болючу проблему України — інформаційний дизайн. Він у римському метрі не те щоб ідеальний, але близький до того. Інформація кодується кольорами: стрічки синього та червоного кольору зі стрілочками показують маршрут до відповідних ліній, стрічка зеленого кольору — маршрут до виходу. Ось так виглядає стіна на станції Терміні на лінії А:
Отож, щоб вийти, треба лише слідувати зеленою стрічкою, щоб пересісти на лінію B — синьою. Ця система дозволяє швидко і на автоматі вийти там, де треба:
Вихід також дублюють великим зеленим квадратиком, щоб вже ж добре було видно:
Ще кілька стін:
Пересадка на червону лінію, вихід:
Інформація про те, що через ремонт на станції Терміні закрито один з виходів, продубльована на всіх станціях метрополітена:
Таксі
Такси, ребята, не нужно? Недорого!:
Стоянка таксівок біля залізничного вокзалу Терміні
Трамваї
Трамваї у Римі:
— зелені,,
— довгі,,
— об’єднані в один вагон.
Я звернув увагу на дві моделі: старішу та новішу:
Старіші — коротші:
Новіші — довші та підозріло нагадують краківські трамваї:
А ще, якщо хто не читав, у мене є дохрініща інших постів про метро у Європі: Лісабон, Париж (один, два), Дюссельдорф, Копенгаґен, Стокгольм.
