Краківський центик

У часи монархії Габсбурґів, коли Краків був спершу окремою республікою, а пізніше — частиною Королівства Галичини та Володимирії, валютою був гульден, який складався з 60 крейцерів. Крейцери на Галичині називали центами. Звідси походить відомий у Польщі фразеологізм krakowski centuś (краківський центик), який позначає скупу, жадібну людину, якими нібито і були всі галичани, а особливо краків’яни.

Уособленням цього виразу є краківські таксисти з найвищими цінами у Польщі — 2.3 зл за кілометр (у Варшаві десь 1.8 зл).

Ще один цікавий фразеологізм, зв’язаний зі жлобством, це święta krowa (свята корова). Начебто в Польщі немає (майже) індуїстів чи буддистів, але чомусь саме цей вираз є політкоректним аналогом слова «бидло». Свята корова — це людина, що вважає, що їй можна все, і поводить себе відповідним чином. До речі, є чудовий сайт swietekrowy.pl — тут народ викладає фотки автомобілістів, які паркуються так, ніби уся земна куля належить їм:

На світлині — місто Ополє.

Неполіткоректні слова на позначення жлобів і бидла — це burak (буряк), cwaniak і cham. Буряками називають переважно мешканців сіл та малих містечок, а цваняками (це слово є найбільш близьке до нашого «бидло») — мешканців великих міст. Хам (а також — хамідло, хаміско) — зрозуміло, що означає. А от популярне в нас слово «бидло» дуже рідко вживається у його образливому значенні. У Польщі це в першу чергу — велика рогата худоба (див. czerwona rasa bydła).

Про знак заряду

Цукерка всім, хто написав, що електрон має негативний заряд, бо фізики так домовилися. Абсолютно нічого не заважає домовитися про протилежне, і вважати, що електрон має позитивний заряд, але тоді протон повинен мати негативний, щоб з рівнянь випливало, що вони притягуються один до одного. Знак у фізиці має фундаментальне значення: він відповідає за притягання або відштовхування, але слід пам’ятати, що його вибір є відносний. Відносний щодо того, що ми називаємо «нулем». Існує навіть система одиниць, в якій електрон має позитивний заряд — атомні одиниці. До речі, з огляду на те, що саме електрони «склеюють» атоми у тілі докупи, утворюючи хімічні зв’язки, не зрозуміло, чому він повинен мати негативний заряд?

Зі знаками є ще така штука, що існують античастинки — частинки, що мають ту саму масу, але протилежний заряд. Відповідно, в електрона, який би його заряд ми не прийняли, завжди існуватиме його клон, що має протилежний заряд (нагадаю, що протон від електрона відрізняється не тільки зарядом, а й масою, і є у 2000 разів важчий). Існування античастинок спершу було «артефактом» рівняння Дірака, в якому було поєднано квантову механіку та спеціальну теорію відносності. І лише пізніше виявилося, що це рівняння ніразу не є глючним, і антиматерія існує насправді. Так от, такі круті чуваки як Фейнман і Стюкельберґ додумалися взяти це рівняння та повернути в ньому час у інший бік (замінити t на –t, себто зробити час негативним). І що ви думаєте, вийшло? Античастинки стали звичайними частинками, а частинки — античастинками. Що це фізично означає? Означає це те, що частинка яка рухається в протилежний бік у часі (від теперішнього до минулого) автоматично стає античастинкою. Ні, цей факт ніяк не допоможе створити  машину часу, а лише стверджує що така машина є теоретично можливою. Ачкільвік, немає жодного рівняння фізики, яке б безпосередньо забороняло рух у часі в обидва боки.