Тим часом, у паралельному Всесвіті

Тим часом, Уряд України оголосив про створення Національного торентового сервера України, де кожен охочий може ділитися музикою, фільмами та електронними книжками. Як повідомляє міністр інформатизації Степан Трейсрутів, основним призначенням торентового трекера є збір статистики стягнень творів, що захищено авторським правом. Незважаючи на те, що уряд вже підписав угоду з найбільшими світовими торентовими трекерами ThePirateBay, FukkenTorrents, TorrentMonkey, БалалайкаТоррент та Укрторентмережа про надання статистики стягнень з українських адрес ІР, міністерство інформатизації вирішило зробити свій власний торентовий сервер. Крім, власне, трекера, до складу національного торентового сервера будуть входити сіятельні сервери, що допомагатимуть стягувати ті торенти, що не користуються популярністю.

Державний торентовий трекер буде розташований за адресою http://torenty.gov.ua й почне працювати вже з 15 січня.

Вже понад три роки новий закон про авторське право дозволяє розповсюджувати з некомерційною метою та зберігати будь-які твори, що захищені копірайтом, а кожен користувач інтернету сплачує авторський податок у розмірі 1% від абонентської плати за користування інтернетом. Цей податок потім розподіляє між авторами міністерство інформатизації пропорційно статистиці стягнень з торентових трекерів у Вкраїні та за кордоном (враховуються лише ті трекери, що погодилися надавати статистику стягнень з українських адрес ІР).

Машина часу у Кракові

Краківський монополіст-перевізник MPK SA закупила на унійні гроші три машини часу. Машинки поки що на стадії тестування, і за 12 злотих можна поки що потрапити тільки в 2019 рік і назад, що я і зробив. В принципі, задоволений, покатався на тамтовому трамваї:

Компостер у краківському трамваї як пруфпік, що був у майбутньому.

До речі, якщо купите квиток тільки «туди» за 6 злотих, то назад доведеться платити в краківських юанях (так, здається, називається тамтова валюта), які можна обміняти на злоті у антикварному магазині, що геморройно.

Що ще розповісти? Там зараз мода на «невидимі будинки», що зроблені з такого матеріалу, що одночасно пропускає крізь будинок світло, але не показує, що всередині будинку, коротше, будинок майже не видимий, коли нема дощу. Лише за слідами бруду можна помітити, що поруч якийсь хмарочос. Метра так досі і нема, зате дохрініща всяких дивовижних літальних апаратів, тарілки летючі з «шашечками» таксі і т.п. Їжа скурвилася, якась без смаку, хоча пиво непогане (але не таке, як наше). Словом, рекомендую з’їздити, це не займає часу, бо можна повернутися в той самий час, коли розпочав подорож.

Більше фоток буде, як розгрібусь.