![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Intel inside, idiot outside
Apr. 20th, 2009 08:19 pmФуух, курча, завершив свої подорожі я нарешті. На кордоні жодного поляка: таке враження, що це у них сьогодні свято, а не в нас. Думаючи, що я купив зворотні квитки на понеділок, я виявив (прохірачивши через пів Європи та ще пів України), що квитки в мене на неділю. Таким чином, я став одним із небагатьох ідіотів, що провели половину Великодня у потягах. Я ще я віз з собою два літри квасу і уявляв, як я буду пояснювати польським митникам, що це не пиво, при тому, що пляшка виглядає як пивна, а читати кирилицю вони не вміють. Переді мною у якогось студентика знайшли чи то зайву пачку цигарок (а можна провозити всього дві), чи то алкоголю більше норми (з рюкзака митник витяг пляшку вина), але суть в тому, що його паспорт забрали на оформлення штрафу. Дивлячись, як студент слізно просить митника відпустити його з Богом, я уявляв, як я зараз буду те саме робити на його місці.
Але не склалося як гадалося: польський митник знав, шо таке квас, і навіть не подивився на пляшку, хоча передивився рюкзак у пошуках цигарок. Студентика пропустили таки в Польщу, але не знаю, чи не впаяли штраф. Коротше, не возіть алкоголь і цигарки в Польщу (хоча це було очевидно і раніше).
Це була моя великодня історія. А в![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
_03 є значно цікавіша. До речі, поки мене тут не було, Христос уже по ходу Воскрес! Одий мій знайомий — людина в принципі нерелігійна, якщо не сказати атеїстична — якось забув, що треба казати на Великдень. Телефонує він своєму одному клієнту якось і після кількох секунд роздумів каже: «Ісус Христос!» Оскільки телефонував він до Одеси, то там не розгубилися й відповіли: «Дуже приємно. Василь Петрович.»
До речі, в Амстердамі на католицький Великдень у трамваях були встановлені коробки з (безкоштовними) шоколадними яйцями діаметром десь 1 см. Це взагалі єдине, що у цьому місті нагадувало про Великдень.
Польська залізниця PKP дуже оригінально вирішила проблему запізнення своїх потягів: збільшила час стоянки потягів на станціях. Тепер «швидкісний» потяг Перемишль—Вроцлав стоїть у Жешові майже півгодини. Не знаю, плакати мені чи сміятися, але він тепер не запізнюється. Не знаю як вам, а мене нервують польскі вагоні з «купе», де сидять 8 пасажирів один навпроти одного, й неможливо випростати ноги. А ще можна не звернути уваги, й залетіти в купе, де можна палити, а помітити цей факт лише після того, як якийсь підорас запалить. Як виявилось, є один вагон типу для інвалідів, де не купе, а просто крісла в ряд, як у нас в експресах. Там не можна палити, і вистачає місця для ніг. А ще там є туалет для інвалідів розміром з мою кімнату. Біля унітазу є дві кнопочки: зелена з напином SOS та червона з написомSOS, типу якщо передумав. Хтось може мені логічно пояснити, чому в потягах PKP часто (якщо не сказати — завжди) немає води? Минулого разу, коли їхав до Перемишля, не було туалетного паперу, але зате були паперові рушники для рук: ними дуже гарно дупу можна підтирати.
А от в Українській залізниці ніби вагони стали новіші. Принаймні в старезному івано-франківському потязі вони точно проапдейтились. Правда, туалетного паперу там не з’явилося. Але зате є вода. І чай провідники наливають. І місце твоє — ціла полиця, а не 1/4 полиці. Бла-го-дать!
Але не склалося як гадалося: польський митник знав, шо таке квас, і навіть не подивився на пляшку, хоча передивився рюкзак у пошуках цигарок. Студентика пропустили таки в Польщу, але не знаю, чи не впаяли штраф. Коротше, не возіть алкоголь і цигарки в Польщу (хоча це було очевидно і раніше).
Це була моя великодня історія. А в
_03 є значно цікавіша. До речі, поки мене тут не було, Христос уже по ходу Воскрес! Одий мій знайомий — людина в принципі нерелігійна, якщо не сказати атеїстична — якось забув, що треба казати на Великдень. Телефонує він своєму одному клієнту якось і після кількох секунд роздумів каже: «Ісус Христос!» Оскільки телефонував він до Одеси, то там не розгубилися й відповіли: «Дуже приємно. Василь Петрович.»До речі, в Амстердамі на католицький Великдень у трамваях були встановлені коробки з (безкоштовними) шоколадними яйцями діаметром десь 1 см. Це взагалі єдине, що у цьому місті нагадувало про Великдень.
Польська залізниця PKP дуже оригінально вирішила проблему запізнення своїх потягів: збільшила час стоянки потягів на станціях. Тепер «швидкісний» потяг Перемишль—Вроцлав стоїть у Жешові майже півгодини. Не знаю, плакати мені чи сміятися, але він тепер не запізнюється. Не знаю як вам, а мене нервують польскі вагоні з «купе», де сидять 8 пасажирів один навпроти одного, й неможливо випростати ноги. А ще можна не звернути уваги, й залетіти в купе, де можна палити, а помітити цей факт лише після того, як якийсь підорас запалить. Як виявилось, є один вагон типу для інвалідів, де не купе, а просто крісла в ряд, як у нас в експресах. Там не можна палити, і вистачає місця для ніг. А ще там є туалет для інвалідів розміром з мою кімнату. Біля унітазу є дві кнопочки: зелена з напином SOS та червона з написом
А от в Українській залізниці ніби вагони стали новіші. Принаймні в старезному івано-франківському потязі вони точно проапдейтились. Правда, туалетного паперу там не з’явилося. Але зате є вода. І чай провідники наливають. І місце твоє — ціла полиця, а не 1/4 полиці. Бла-го-дать!
