Киїў et alter
Apr. 16th, 2009 02:43 pmУ Києві класно. Сиджу на Європейській площі біля УНІАНу та тягну їхній халявний wi-fi. Світить сонечко, життя вдалося (якщо забути, що у Кракові мене чекає дохріна невиконаної роботи, звісно).
Точка доступу називається unian.wifi.wnet.ua, якщо кому цікаво. Це одна з небагатьох безкоштовних wi-fi-точок у Києві. Принаймні на Подолі і Хрещатику/Майдані я більше не знайшов.
На кордоні, як не дивно, нікого не було, і, сподіваюсь, не буде у вівторок.
Таке враження, що у центрі Львова гопів вдвічі більше, ніж у центрі Києва. Wi-fi на проспекті Свободи теж є, але за гроші. Трясця, нахріна мені wi-fi за гроші, якщо я можу через телефон зайти? Цього разу кави не пив, але повечеряв у Пузатій Хаті. За 16 гривень, а це півтора євра. Курва, за півтора євра у Західній Європі можна купити один грьобаний чізбургер. Я розумію, чому у них популярні фастфуди, бо це їдло for people with no money, себто для мене. Але я не розумію, чому макдональдси популярні в нас.
У Перемишлі з’явилася одна богданоподібна маршрутка, а так їздять стандартні тарантайки-мерседеси. Приємно, що хоч щось у нас краще від нашого західного сусіди. Не зважаючи ні на що, на українському боці будують нову хату паспортного контролю. Сподіваюсь, недарма.
Паспортист польський передивився мій паспорт у пошуках штампу. «Кєди пан в’єхаў до Польскі?» — спитав він. «У стичню» — кажу. «Ага, третього» — він знайшов штамп. Ну шо за дебілізм, у них же все в базі даних написано! Нахріна взагалі ці штампи потрібні? У якому ж столітті Унія нарешті їх скасує? Таке враження, що українські прикордонники обмінюються досвідом з польськими. Українські від польських позичають високі технології та «європейськість»: не ставлять паспортів своїм, нормальне людське ставлення, — а польські від українських — совок: дебільні непотрібні питання при в’їзді та виїзді, хамство тощо.
Щось залізничні квитки в Україні все дорожчають і дорожчають. Хоча от в івано-франківському потязі нові вагони зробили, що приємно.
Погода: чого у Львові і Києві холодніше, ніж в Амстердамі? Весна рухається якось із Заходу на Схід, я бачу.
Точка доступу називається unian.wifi.wnet.ua, якщо кому цікаво. Це одна з небагатьох безкоштовних wi-fi-точок у Києві. Принаймні на Подолі і Хрещатику/Майдані я більше не знайшов.
На кордоні, як не дивно, нікого не було, і, сподіваюсь, не буде у вівторок.
Таке враження, що у центрі Львова гопів вдвічі більше, ніж у центрі Києва. Wi-fi на проспекті Свободи теж є, але за гроші. Трясця, нахріна мені wi-fi за гроші, якщо я можу через телефон зайти? Цього разу кави не пив, але повечеряв у Пузатій Хаті. За 16 гривень, а це півтора євра. Курва, за півтора євра у Західній Європі можна купити один грьобаний чізбургер. Я розумію, чому у них популярні фастфуди, бо це їдло for people with no money, себто для мене. Але я не розумію, чому макдональдси популярні в нас.
У Перемишлі з’явилася одна богданоподібна маршрутка, а так їздять стандартні тарантайки-мерседеси. Приємно, що хоч щось у нас краще від нашого західного сусіди. Не зважаючи ні на що, на українському боці будують нову хату паспортного контролю. Сподіваюсь, недарма.
Паспортист польський передивився мій паспорт у пошуках штампу. «Кєди пан в’єхаў до Польскі?» — спитав він. «У стичню» — кажу. «Ага, третього» — він знайшов штамп. Ну шо за дебілізм, у них же все в базі даних написано! Нахріна взагалі ці штампи потрібні? У якому ж столітті Унія нарешті їх скасує? Таке враження, що українські прикордонники обмінюються досвідом з польськими. Українські від польських позичають високі технології та «європейськість»: не ставлять паспортів своїм, нормальне людське ставлення, — а польські від українських — совок: дебільні непотрібні питання при в’їзді та виїзді, хамство тощо.
Щось залізничні квитки в Україні все дорожчають і дорожчають. Хоча от в івано-франківському потязі нові вагони зробили, що приємно.
Погода: чого у Львові і Києві холодніше, ніж в Амстердамі? Весна рухається якось із Заходу на Схід, я бачу.