![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Rzeczpospolita Krakowska
Apr. 5th, 2009 01:35 pmНеймовірно, але факт: Краків був колись такою собі центральноєвропейською Швейцарією. У 1815 році на Віденському конгресі було оголошено про створення Краківської республіки з назвою Вільне, Незалежне і Повністю Нейтральне Місто Краків (Wolne, Niepodległe i Ściśle Neutralne Miasto Kraków z Okręgiem), яка обіймала територію тогочасного Кракова та навколишніх містечок і сіл:
Червоним я обвів приблизні адміністративні межі сучасного Кракова. Краківська республіка межувала з Австрійським моцарством, Пруським королівством та Польським королівством, яке було частиною Російської імперії. Кордон з Австрією був на річці Віслі, себто лише правобережна частина сучасного Кракова (там, де Старе місто і Вавель) входила до складу республіки.
Насправді Республіка Краків не була до кінця незалежною, але позоставала під опікою своїх трьох сусідів, які зокрема мали певний вплив на її право. Так, само, як і Швейцарія, Краків був певною «офшорною зоною», а точніше країною з дуже низькими податками та повною відсутністю митних зборів, що перетворило його у провідний центр торгівлі у регіоні. Завдяки угоді між Краковом і сусідним Польським королівством, Краків також міг експортувати свої товари на терен Польщі без оплати мита.
Формальне керівництво державою здійснював Сенат, який складався з 12 членів і голови. З них 8 членів обиралися голосуванням у Ізбі Репрезентантів, а по два члени рекомендував Костьол та Яґеллонський університет. Сенат здійснював виконавчу владу, а Ізба Репрезентантів по суті була парламентом. Вона складалася з 41 члена, з яких 26 обиралися на загальних виборах, по три члени було від Сенату з сенаторів, від Костьолу та від Університету. Іще 6 місць належали т. зв. «суддям миру».
Виборче право було не всезагальним, звісно, а голосувати мали право професори університету, вчителі, художники, духовенство, керівники заводів, купці та власники господарств і будинків, що сплачували принаймні 50 злотих земельного податку.
Державною мовою була польська, а державною релігією — католицизм. Іншим релігіям гарантувалася толерантність і опіку права.
Краків довгий час не мав власної валюти, користуючись польськими злотими та валютами інших держав-сусідів. Однак, у 1835 році російський уряд прибрав з польських монет малюнок польського білого орла, і на знак протесту проти цього Краків почав чеканити власну монету — краківський злотий, який складався з 30 ґрошей (сучасний польський злотий дорівнює ста ґрошам)
Кріпацтво у Кракові існувало, але за викуп можна було звільнитися. Від певного часу з’явився прошарок заможних селян, які мали виборчі й громадянські права.
Проіснувала, однак, Республіка Краків недовго: у 1836 році в місто увійшли австрійські війська, і республіка по суті стала перебувати під окупацією. У 1846 році Республіку Краків було ліквідовано і приєднано до австрійської Галичини (Ґаліції).
Bonus: Галичина (польськ. Galicja, нім. Galizien)
До речі, цікаво: поляки з-поза Галичини вважають її штучним утвором австрійських окупантів і послуговуються назвою Малопольща натомість, тоді як в Україні Галичина є природнім історичним регіоном (напевно, з огляду також на Галицько-Волинське князівство). Ті поляки, які мешкають на Галичині-Ґаліції, користуються, однак, цією назвою.
Краків, хоч і вважається галицьким містом, по суті, як ми бачимо, став ним значно пізніше, ніж Львів. А ось так виглядала Галичина у 1914 році, незадовго до кінця Австро-Угорської імперії (червоним я криво спробував позначити поточний українсько-польський кордон):
Червоним я обвів приблизні адміністративні межі сучасного Кракова. Краківська республіка межувала з Австрійським моцарством, Пруським королівством та Польським королівством, яке було частиною Російської імперії. Кордон з Австрією був на річці Віслі, себто лише правобережна частина сучасного Кракова (там, де Старе місто і Вавель) входила до складу республіки.
Насправді Республіка Краків не була до кінця незалежною, але позоставала під опікою своїх трьох сусідів, які зокрема мали певний вплив на її право. Так, само, як і Швейцарія, Краків був певною «офшорною зоною», а точніше країною з дуже низькими податками та повною відсутністю митних зборів, що перетворило його у провідний центр торгівлі у регіоні. Завдяки угоді між Краковом і сусідним Польським королівством, Краків також міг експортувати свої товари на терен Польщі без оплати мита.
Формальне керівництво державою здійснював Сенат, який складався з 12 членів і голови. З них 8 членів обиралися голосуванням у Ізбі Репрезентантів, а по два члени рекомендував Костьол та Яґеллонський університет. Сенат здійснював виконавчу владу, а Ізба Репрезентантів по суті була парламентом. Вона складалася з 41 члена, з яких 26 обиралися на загальних виборах, по три члени було від Сенату з сенаторів, від Костьолу та від Університету. Іще 6 місць належали т. зв. «суддям миру».
Виборче право було не всезагальним, звісно, а голосувати мали право професори університету, вчителі, художники, духовенство, керівники заводів, купці та власники господарств і будинків, що сплачували принаймні 50 злотих земельного податку.
Державною мовою була польська, а державною релігією — католицизм. Іншим релігіям гарантувалася толерантність і опіку права.
Краків довгий час не мав власної валюти, користуючись польськими злотими та валютами інших держав-сусідів. Однак, у 1835 році російський уряд прибрав з польських монет малюнок польського білого орла, і на знак протесту проти цього Краків почав чеканити власну монету — краківський злотий, який складався з 30 ґрошей (сучасний польський злотий дорівнює ста ґрошам)
Кріпацтво у Кракові існувало, але за викуп можна було звільнитися. Від певного часу з’явився прошарок заможних селян, які мали виборчі й громадянські права.
Проіснувала, однак, Республіка Краків недовго: у 1836 році в місто увійшли австрійські війська, і республіка по суті стала перебувати під окупацією. У 1846 році Республіку Краків було ліквідовано і приєднано до австрійської Галичини (Ґаліції).
Bonus: Галичина (польськ. Galicja, нім. Galizien)
До речі, цікаво: поляки з-поза Галичини вважають її штучним утвором австрійських окупантів і послуговуються назвою Малопольща натомість, тоді як в Україні Галичина є природнім історичним регіоном (напевно, з огляду також на Галицько-Волинське князівство). Ті поляки, які мешкають на Галичині-Ґаліції, користуються, однак, цією назвою.
Краків, хоч і вважається галицьким містом, по суті, як ми бачимо, став ним значно пізніше, ніж Львів. А ось так виглядала Галичина у 1914 році, незадовго до кінця Австро-Угорської імперії (червоним я криво спробував позначити поточний українсько-польський кордон):
