![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Як шукають тих, хто збив пішохода
Mar. 13th, 2009 10:18 pmУ Кракові мене дратують в принципі дві головні речі: хамські (навіть порівняно з Києвом) водії, які не пропускають пішоходів, хуйово налаштовані світлофори, які дозволяють водіям «прострибувати» на жовтий і одночасно змушують пішохода чекати якнайдовше, та дебільне польське право, що карає високим штрафом за перехід на червоний.
Офіційна причина такого штрафу — це те, що пішохід нібито становить загрозу іншим учасникам дорожнього руху, що є очевидною бздурою: це автомобілі становлять загрозу життю і здоров’ю пішохода. У Кракові на деяких перехрестях дозволяють повертати праворуч, коли пішоходам зелений. Теоретично автівки мають при цьому пішоходів пропускати, але коли ти ідеш (на зелений), а на тебе фігачить фура з причепом або автобус, то... стає трохи сцикотно. Водії автобусів і трамваїв — це найбільші підараси, вони як водії маршруток у Києві: їдуть на тебе, навіть не знижуючи швидкості, аби ти навіть і не подумав ступити на пішохідний перехід. Неодноразово бачив, як автобуси пензлювали на червоний, не тільки не знизивши швидкості, а й прискорившись, аби встигнути «проскочити». При таких розкладах люди будуть перебігати на червоний, навіть якщо штраф буде десять тисяч злотих.
Не дивно відтак, що це призводить до збільшення кількості збитих пішоходів, в т.ч. на пішохідному переході «на зелений». Різниця, однак, між Києвом і Краковом полягає в тому, що за збитого на смерть пішохода дають до 8 років ув’язнення, якщо ти не втік з місця трагедії і повідомив поліцію, та до 12 років — якщо втік. І ось власне поліція піариться на шпальтах «Ґазети», стверджуючи, що тікати без сенсу, бо статистика розкриття таких злочинів є майже 100%.
Крім очевидного способу пошуку злочинця — допиту свідків трагедії та перегляду записів з камер спостереження (якщо такі були), поліція докладно аналізує місце злочину і на підставі слідів від гальмування, шматків фарби, скла тощо, вміє встановити марку автомобіля та приблизний рік його випуску, а також ствердити, в яких він місцях мав пошкодження після зіткнення. Після чого ця інфа розсилається таксистам, водіям громадського транспорту та патрульним поліціянтам, які допомагають знайти авто + переглядається база даних автомобілів, зареєстрованих у місті та воєводстві, і дивляться, хто може бути власником такого авта. Власне найціннішою інформацією є шматок фарби, бо можна абсолютно точно визначити, чи він походить з цього конкретного автомобіля, навіть, якщо його власник швидко відремонтував всі пошкодження.
Ага, і якщо виявляється, що злочинець утік за межі Польщі до іншого унійного краю (бо кордонів-то нема), поліція видає європейський ордер на арешт, завдяки якому його загребуть у будь-якій точці Євросоюзу.
Офіційна причина такого штрафу — це те, що пішохід нібито становить загрозу іншим учасникам дорожнього руху, що є очевидною бздурою: це автомобілі становлять загрозу життю і здоров’ю пішохода. У Кракові на деяких перехрестях дозволяють повертати праворуч, коли пішоходам зелений. Теоретично автівки мають при цьому пішоходів пропускати, але коли ти ідеш (на зелений), а на тебе фігачить фура з причепом або автобус, то... стає трохи сцикотно. Водії автобусів і трамваїв — це найбільші підараси, вони як водії маршруток у Києві: їдуть на тебе, навіть не знижуючи швидкості, аби ти навіть і не подумав ступити на пішохідний перехід. Неодноразово бачив, як автобуси пензлювали на червоний, не тільки не знизивши швидкості, а й прискорившись, аби встигнути «проскочити». При таких розкладах люди будуть перебігати на червоний, навіть якщо штраф буде десять тисяч злотих.
Не дивно відтак, що це призводить до збільшення кількості збитих пішоходів, в т.ч. на пішохідному переході «на зелений». Різниця, однак, між Києвом і Краковом полягає в тому, що за збитого на смерть пішохода дають до 8 років ув’язнення, якщо ти не втік з місця трагедії і повідомив поліцію, та до 12 років — якщо втік. І ось власне поліція піариться на шпальтах «Ґазети», стверджуючи, що тікати без сенсу, бо статистика розкриття таких злочинів є майже 100%.
Крім очевидного способу пошуку злочинця — допиту свідків трагедії та перегляду записів з камер спостереження (якщо такі були), поліція докладно аналізує місце злочину і на підставі слідів від гальмування, шматків фарби, скла тощо, вміє встановити марку автомобіля та приблизний рік його випуску, а також ствердити, в яких він місцях мав пошкодження після зіткнення. Після чого ця інфа розсилається таксистам, водіям громадського транспорту та патрульним поліціянтам, які допомагають знайти авто + переглядається база даних автомобілів, зареєстрованих у місті та воєводстві, і дивляться, хто може бути власником такого авта. Власне найціннішою інформацією є шматок фарби, бо можна абсолютно точно визначити, чи він походить з цього конкретного автомобіля, навіть, якщо його власник швидко відремонтував всі пошкодження.
Ага, і якщо виявляється, що злочинець утік за межі Польщі до іншого унійного краю (бо кордонів-то нема), поліція видає європейський ордер на арешт, завдяки якому його загребуть у будь-якій точці Євросоюзу.
