Стать у граматиці англійської та української мов

Вирішив дещо підсумувати нашу з radovar-ом дискусію про стать в інтерфейсі ЖЖ. Йдеться про те, що в українській мові у тих випадках, коли стать людини, про яку йде мова, визначити неможливо, вживається чоловічий рід:

— Якщо хтось буде стукати, скажіть йому, що мене нема вдома.
— Хтось вибив шиби у моєму вікні.
— Який підарас з’їв мої шкарпетки?! 

У комп’ютерних програмах та на веб-сторінках, якщо користувач не зазначив поле «стать», то до нього теж звертаються як до чоловіка. Звісно, така дискримінація (якщо це можна так назвати) компенсується частково тим, що безособові слова «людина», «особа» чи «персона» є жіночого роду. У цьому плані наша мова найфеміністичніша серед усіх інших слов’янських мов.

У англійській мові натомість немає родів та родових закінчень дієслів, але натомість на стать вказують займенники he чи she. Колись somebody (anybody) теж було чоловічого роду:

If somebody will ask for an ice cream, don't tell him that we have any available.
 

However, емансипація та посилення ролі жінки в англомовному (і загалом західному) світі призвели до заміни he на she, а згодом — на безособове they:

If somebody will ask for an ice cream, don't tell them that we have any available.
 

They у цьому випадку — це не множина, а займенник третьої особи одини особи невстановленої статі, який дозволяє політкоректно оминути проблему гендерної дискримінації. я точно не знаю, коли це відбулося, але за останні кілька років зі здивуванням помітив для себе цю особливість у англомовній пресі, на форумах, поштових розсилках та в приватному листуванні. Це знайшло відображення і в інтерфейсі ЖЖ:


Для тих, хто не читає англомовних сайтів чи літератури, це може здатися помилкою. behemotik — це ж бо одна особа, а додати до друзів мені пропонують їх, behemotik-ів (?). Що ж, мова має тенденцію змінюватися відповідно до реаліїв, і я особисто нічого поганого в такій незвичній заміні не бачу. Зрештою, така заміна є логічною: they — це група з n осіб. У цьому випадку поклали n=1, і маємо. Завжди з контексту зрозуміло, про одну людину йде мова, чи про декілька.

Ті, хто переклав ЖЖ українською, вирішили проблему уникненням займенників третьої особи однини та родових закінчень дієслів скрізь, де це можливо. Наприклад:


А, там, де уникнути родових закінчень не вдалося, вчинили по різному (бо перекладали різні люди, судячи з усього). Ось таке приходить повідомлення про новий коментар:


Код ЖЖ написаний американцями, які не знають про наші родові закінчення, тож і маємо таку нісенітницю, як «OliaX відповів...» (при нагоді дякую Олі за швидкій відгук на моє прохання.)  Разом з тим, якщо підписатися на чийсь блог (track this), на пошту приходить ось таке повідомлення:

Видно, хтось втупу переклав: «%username% has updated their journal», не задумуючись про зміст. Правильно має бути так:

%username% оновили свій журнал.
 

Звісно, питання про те, чи потрібна аж така політкоректність українській мові, є дискусійним. Однак, з точки зору лінгвістичної така конструкція має повноцінне право на існування, хоч і є незвичною. Дивіться самі, от я звертаюся зараз до вас на «ви», вас не бентежить, що я використовую щодо вас множину? А от коли я про вас говорив би в третій особі, я б ужив однину, хоча давно колись вживалася саме множина:

— Мамо, мамо! Тато прийшли!
— О так, Його Величність дуже любили смажену картоплю.
 

Зараз така форма вважається застарілою, але вона, на відміну від англійської, не є штучною, і її можна цілком реанімувати власне з міркувань гендерної політкоректності.

Підсумовуючи: вживання третьої особи множини (вони/they) щодо однієї особи невстановленої статі у вкраїнській та англійській мовах є так само обґрунтоване, як і вживання другої особи множини (ви/you) щодо однієї особи. Немає жодних підстав, аби не користуватися такою формою з міркувань гендерної політкоректності. Однак, звісно, я аж ніяк не закликаю негайно впроваджувати таку заміну, оскільки є й інші способи зберегти таку коректність. Наприклад, вживати паралельні форми дієслів з родовими закінченнями, що вказують стать (робив/робила) у залежності від того, яку стать має автор тексту (промовець). У випадку інтерфейсу ЖЖ програмісти можуть врахувати особливості граматики слов’янських мов та впровадити паралельні форми залежно від значення поля «стать» у профілі користувача.

Bonus: польська мова

У польській мові ситуація ще більш «скомплікована», бо в цій мові є різні родові закінчення у дієсловах множини минулого часу! Я був/була, ти був/була, він був/вона була, але ми були, ви були, вони були. Останні три форми мають різні закінчення залежно від того, чи йдеться про групу людей, де є самі чоловіки, або про групу людей, де є самі дівчата, чи про мішану групу чоловіків і дівчат. Виглядає це так:

Ми були:
My byliśmy — група чоловіків або мішана група,,
My byłyśmy — група дівчат.

Ви були:
Wy byliście — група чоловіків або мішана група,,
Wy byłyście — група дівчат.

Вони були:
Oni byli — група чоловіків або мішана група,,
One były — група дівчат.

Як бачите, польська мова в цьому аспекті дискрімінує жіночу стать. Як бачите, навіть займенник, який позначає групу дівчат є інший — це займенник one, тоді як займенником oni позначаються або чоловіки, або група дівчат + хоч один чоловік. Понадто, займенником one та позначаються також неживі предмети та тварини, тобто це відповідає англійському займеннику it у множині. Ну і особливість цієї мови така, що займенник «wy» ніколи не вживається як ввічливе звертання до однієї особи, так що можлива фемінізація польської мови (якщо така буде) вимагатиме значної переробки її граматики.

Ну але шо там, хай поляки самі в цьому колупаються :).
 
P. S. Вибір ніків для ілюстрацій абсолютно випадковий.