Дивний клієнт
Feb. 10th, 2009 07:10 pmМайже чотири роки тому я поїхав до hlavního města Prahy. Тоді не було ніякого Шенґену, віза була безкоштовною, а посольство не вимагало показувати квитки «туди і назад». Отже, я купив квиток тільки в один бік на прямий автобус Київ—Прага. Висадившись на якійсь малесенькій празькій автостанції, перше, що я побачив — це вивіска українською мовою: «Автобуси до Львова, Києва, Дніпропетровська і т.п.». О!
Отже, наступного дня, я туди прийшов із торбою чеських крон у сподіванні купити собі квиток до Львова. Заходжу я в цю українську конторку, а там мужик років 50 теревенить російською по телефону. Я дочекався, поки він закінчить та помітить моє існування:
— Млувіте українскі небо рускі? — питання було, в принципі, тупим, бо я ж чув, як він говорив, але треба ж було з чого почати розмову.
— Угу.
— Мене цікавить, чи є у вас якісь автобуси до Львова на вівторок.
— Автобусы есть, в понедельник и четверг в шесть вечера.
— Ой, а на вівторок нічого немає? Ну вибачте, дякую.
Я вже зібрався іти, і тут мужик видає просто геніальну фразу:
— Знаете, я тут работаю уже целых две недели (!), но таких странных клиентов, как вы, не видел. Вот есть расписание, надо ехать.
Я знизав плечима, і здивовано пішов. Пройшов у середину автостанції, знайшов якусь чеську контору і ламаною чеською купив собі квиток. До Львова. На вівторок.
Отже, наступного дня, я туди прийшов із торбою чеських крон у сподіванні купити собі квиток до Львова. Заходжу я в цю українську конторку, а там мужик років 50 теревенить російською по телефону. Я дочекався, поки він закінчить та помітить моє існування:
— Млувіте українскі небо рускі? — питання було, в принципі, тупим, бо я ж чув, як він говорив, але треба ж було з чого почати розмову.
— Угу.
— Мене цікавить, чи є у вас якісь автобуси до Львова на вівторок.
— Автобусы есть, в понедельник и четверг в шесть вечера.
— Ой, а на вівторок нічого немає? Ну вибачте, дякую.
Я вже зібрався іти, і тут мужик видає просто геніальну фразу:
— Знаете, я тут работаю уже целых две недели (!), но таких странных клиентов, как вы, не видел. Вот есть расписание, надо ехать.
Я знизав плечима, і здивовано пішов. Пройшов у середину автостанції, знайшов якусь чеську контору і ламаною чеською купив собі квиток. До Львова. На вівторок.