Краківська фотохроніка: збірна солянка

Чи то пак журек або зупа помідорова. Коротше, кілька краківських фоток.

Шкєлєтор (Szkieletor)

Я про нього коли вже писав, це недобудований ще в радянські часи готель а заразом і найвищий будинок у Кракові. Або принаймні один з найвищих. Нещодавно його викупив приватний інвестор, що зробить з нього стандартний скляний хмарочос. А поки що вішає туди рекламу:

Епічно виглядає помаранчева табличка з написом «об’єкт під охороною». Якщо ви захочете сп..поцупити цей каркас хмарачосу, знайте: приватна охоронна фірма «Юстус» приїде по вас!

Генеральне консульство України в Кракові гарно виглядає на фоні цього скелету:


Якби була моя воля, я б теж вкрив цей каркас склом, але ідеально прозорим, аби його зовні не було видно взагалі. В будь-якому разі, нагорі цього будинку буде якась ресторація з гарним видом на Старе Місто (чого Кракову в принципі бракує).

Панки хой!

Концерт панківського рок-гурту «Пси войни» з Мишлєнніць у пабі «Імбир»:


Крім того, що в цьому пабі крутять незлу музику, там ще можна справжнього темного елю (brown ale) випити за людську ціну. Пивко «Голова дракона» виготовляється, здається, у якійсь краківській броварні.

Wieliczka Salt Mine

Рекламувати соляну шахту у Вєлічці, де сіль добувають з 13 століття, гадаю, не треба: це входить у must-visit всіх туристичних турів до Кракова. Власне, побував там удруге. Коридор, все повністю з кам’яної солі:

Стіни у таких коридорах можна лизати: як пояснив провідник, це входить у вартість квитка.

Водичка:


Оце і все. Якщо не буде ліньки, наступного тижня викладу ще фотки різдвяних шопок. Затарився оце я національною нашою валютою, і завтра уже маю бути по той бік (чи то пак, по цей бік) кордону.