Лиш вона, а вона...

Цікаве постало питання, як відмінювати журнал «Вона». Чомусь більшість пропонує втекти від проблеми за допомогою кострубатої конструкції «купити журнал „Вона“». Назва журналу — це іменник, а не займенник, і отже має відмінюватись як звичайний іменник жіночого роду на «-а»:

Н. «Вона»
Р. «Вони»
Д. «Воні»
З. «Вона»
О. «Воною»
М. на «Воні»

Так само відмінюється і пісня Плачу Єремії:

„А заспівай-но мені «Вону»!“

Якось я читав якусь книжку, де головного героя звали Він. Я вже не пам’ятаю, як автор справився з відмінюванням, але логіка тут працює така сама: займенник «він» вже не є займенником, і має відмінюватись як іменник. Плюс чергування -і/-о, отже в родовому відмінку буде «Вона». Хоча, звісно, у випадку художнього твору автор може, однак, залишити Його, якщо йдеться, наприклад, про лорда Волдеморта.

Як поводитися із іншими займенниками, які стали власними назвами (для прикладу — назвами журналу)? Десь так:
Воно — Вона — Вону — Воном — на Воні (відмінюється як «метро»)
Вони — Вонів — Вонам — Вонами — на Вонах (відмінюється як село Чабани)
Той — Того — Тому і т.д. (відмінюється як прийметник)

Журнали «Я», «Ми», «Ї», «Ти», «Це», «Те» тощо відмінювати проблематично, тож і не будемо цього робити.

BPH już działa

Усратись не піднятись, інтернет-банкінг BPH працює! Ні, ви не зрозуміли: вони пофіксили цей компонент, і тепер можна здійснювати транзакції під лінуксом з локаллю UTF-8! Отже, зміни банку наразі не буде.

W to trudno uwierzyć, ale przelewy w banku BPH już działają pod linuksem z kodowaniem UTF-8! Na razie odwołuję decyzje o zmianie banku.