![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Шенґен для арійців-2
Sep. 1st, 2008 05:55 pmВас вітає редакція часопису «Шенґен для арійців». У минулому номері ми писали про паспортний контроль рейсових автобусів на відсутньому польсько-німецькому кордоні. Цього разу — новини з авіафронту.
Отже, 31 березня 2008 року було скасовано паспортний контроль на всіх рейсах, що прямують до/з нових членів Шенґенського простору — Польщі, Угорщини, Словаччини, Мальти та країн Балтії. Що ж відбулося насправді? Насправді контроль, звісно, нікуди не подівся, тільки стосується він лише мешканців тих країн, які потребують візу до ЄС.
Без паспорта або ID (аналог національного паспорту в країнах ЄС) вилетіти за межі країни і так не можна: його вимагають для реєстрації на рейс. Отут і починається найцікавіше. Щойно надійшла моя черга на реєстрацію у краківському летовищі, я простягнув свій «некошерний» паспорт. Тітонька почала його гортати, і я не відразу зрозумів, що вона шукає візу (якої, звісно, в мене нема). Коли зрозумів, то пояснив, що візи в мене нема, а є «карта побиту», яку й показав. Коли я летів другий раз, як вже віддав паспорт разом з картою. Дівчина на реєстрацію уважно її вивчила, а потім подзвонила кудись запитати, чи можна мене випускати з Польщі в Данію з картою побиту та українським паспортом. Коротше, паспортний контроль зараз переклали на працівників реєстрації, які абсолютно не шарять у ньому.
По прильоті, однак, вже немає жодного контролю — пензлюй собі на вихід.
У Стокгольмі теж довелося пояснити дівчині на реєстрації, що ота картка з польськими літерами — це і є мій пропуск в Шенген і зокрема в Польщу. Утім, не всі шведи в курсі, що Польща зараз у Шенґені. Розглядаючи візу![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
slon4ik -а, дівчина на реєстрації у Стокгольмі почала кудись дзвонити й питати (шведською): «Бла-бла-бла Польща бла-бла-бла Шенґен?» Переконавшись, що таки-да, у Шенґені Польща, нас відпустили з миром. До речі, в Стокгольмі для неарійців була окрема черга на реєстрацію з позначкою «Visa legitimation». Крім нас, там ще були якісь китайці, тож на відміну від шведів і поляків, ми не стояли у великій черзі.
Отже, другий раз як я летів з Кракова в Данію, у мене перевірили паспорт на реєстрації. Я потім сховав карту побиту і залишив лише паспорт. Однак вже під час посадки довелось її знову витягати для перевірки. Який у цьому сенс, у подвійній перевірці візи? У Копенгаґені, однак, паспортного контролю не було взагалі. Утім, я скористався автоматом «self-check in», який, на щастя, арійців від неарійців не відрізняє. Дуже зручна штука: тицяєш на назву авіакомпанії, суєш у спеціальну дірку паспорт, і вуаля — автомат задає три тупі питання типу «чи є у вас паспорт?» або «чи везете ви від когось передачу» та друкує талон на посадку.
Паспорт у мене більше ніхто не вимагав — лише цей талон. Під час посадки тітонька лише звірила прізвище на талоні з прізвищем у паспорті: жодного міграційного контролю.
Цікаво, що у нордичних країнах (Швеція, Фінляндія, Данія, Норвегія, Ісландія) є свій додатковий Шенґен (який утворився ще до поточного Шенґену) з ще більшим набором фіч. Крім повної відсутності будь-якого міграційного контролю, громадяни будь-якої з нордичних країн мають право отримати громадянство іншої нордичної країни, якщо їм цього захочеться.
Нагадаю також, що не всі країни ЄС знаходяться в Шенґенській зоні, і не всі члени Шенґенської угоди є членами ЄС. З не-ЄС країни до Шенґену належать Норвегія та Ісландія, а також Швейцарія, що підписала угоду в 2005 році та цієї осені повністю ліквідує паспортний контроль. Десь з листопада шенґенські візи будуть діяти і в Швейцарії, а вже зараз Швейцарія без віз приймає негромадян ЄС, що мають дозвіл на перебування в одній з країн ЄС. З членів ЄС до Шенґену не належать Велика Британія та Ірландія, які не мають кордонів між собою (Дублінський пакт), а також нові члени — Болгарія та Румунія. Ірландія, по суті, в цьому питанні залежить від ВБ, яка, судячи з усього, в Шенґен не збирається. Ага, є ще Князівство Ліхтенштейн, яке має вільний кордон зі Швейцарією. Здається, в нього та сама міграційна політика, що і в Швейцарії.
Отже, 31 березня 2008 року було скасовано паспортний контроль на всіх рейсах, що прямують до/з нових членів Шенґенського простору — Польщі, Угорщини, Словаччини, Мальти та країн Балтії. Що ж відбулося насправді? Насправді контроль, звісно, нікуди не подівся, тільки стосується він лише мешканців тих країн, які потребують візу до ЄС.
Без паспорта або ID (аналог національного паспорту в країнах ЄС) вилетіти за межі країни і так не можна: його вимагають для реєстрації на рейс. Отут і починається найцікавіше. Щойно надійшла моя черга на реєстрацію у краківському летовищі, я простягнув свій «некошерний» паспорт. Тітонька почала його гортати, і я не відразу зрозумів, що вона шукає візу (якої, звісно, в мене нема). Коли зрозумів, то пояснив, що візи в мене нема, а є «карта побиту», яку й показав. Коли я летів другий раз, як вже віддав паспорт разом з картою. Дівчина на реєстрацію уважно її вивчила, а потім подзвонила кудись запитати, чи можна мене випускати з Польщі в Данію з картою побиту та українським паспортом. Коротше, паспортний контроль зараз переклали на працівників реєстрації, які абсолютно не шарять у ньому.
По прильоті, однак, вже немає жодного контролю — пензлюй собі на вихід.
У Стокгольмі теж довелося пояснити дівчині на реєстрації, що ота картка з польськими літерами — це і є мій пропуск в Шенген і зокрема в Польщу. Утім, не всі шведи в курсі, що Польща зараз у Шенґені. Розглядаючи візу
slon4ik -а, дівчина на реєстрації у Стокгольмі почала кудись дзвонити й питати (шведською): «Бла-бла-бла Польща бла-бла-бла Шенґен?» Переконавшись, що таки-да, у Шенґені Польща, нас відпустили з миром. До речі, в Стокгольмі для неарійців була окрема черга на реєстрацію з позначкою «Visa legitimation». Крім нас, там ще були якісь китайці, тож на відміну від шведів і поляків, ми не стояли у великій черзі.Отже, другий раз як я летів з Кракова в Данію, у мене перевірили паспорт на реєстрації. Я потім сховав карту побиту і залишив лише паспорт. Однак вже під час посадки довелось її знову витягати для перевірки. Який у цьому сенс, у подвійній перевірці візи? У Копенгаґені, однак, паспортного контролю не було взагалі. Утім, я скористався автоматом «self-check in», який, на щастя, арійців від неарійців не відрізняє. Дуже зручна штука: тицяєш на назву авіакомпанії, суєш у спеціальну дірку паспорт, і вуаля — автомат задає три тупі питання типу «чи є у вас паспорт?» або «чи везете ви від когось передачу» та друкує талон на посадку.
Паспорт у мене більше ніхто не вимагав — лише цей талон. Під час посадки тітонька лише звірила прізвище на талоні з прізвищем у паспорті: жодного міграційного контролю.
Цікаво, що у нордичних країнах (Швеція, Фінляндія, Данія, Норвегія, Ісландія) є свій додатковий Шенґен (який утворився ще до поточного Шенґену) з ще більшим набором фіч. Крім повної відсутності будь-якого міграційного контролю, громадяни будь-якої з нордичних країн мають право отримати громадянство іншої нордичної країни, якщо їм цього захочеться.
Нагадаю також, що не всі країни ЄС знаходяться в Шенґенській зоні, і не всі члени Шенґенської угоди є членами ЄС. З не-ЄС країни до Шенґену належать Норвегія та Ісландія, а також Швейцарія, що підписала угоду в 2005 році та цієї осені повністю ліквідує паспортний контроль. Десь з листопада шенґенські візи будуть діяти і в Швейцарії, а вже зараз Швейцарія без віз приймає негромадян ЄС, що мають дозвіл на перебування в одній з країн ЄС. З членів ЄС до Шенґену не належать Велика Британія та Ірландія, які не мають кордонів між собою (Дублінський пакт), а також нові члени — Болгарія та Румунія. Ірландія, по суті, в цьому питанні залежить від ВБ, яка, судячи з усього, в Шенґен не збирається. Ага, є ще Князівство Ліхтенштейн, яке має вільний кордон зі Швейцарією. Здається, в нього та сама міграційна політика, що і в Швейцарії.
