Автобуси, автобуси...

Автобусами я наїздився по Європі багацько. Ну, з Києва до Лондона я не пробував їздити прямим автобусом (а такий є), мій рекорд — Київ—Утрехт (Нiдерланди). Було це в далекому 2006 році. Я мав поїхати в Нідерланди на літню школу, а потім відразу опинитися в Будапешті на конференції. Оскільки Угорщина тоді була не в Шенґені, я мав отримати дві візи, та показати квитки на всьому маршруті. Квитки на автобуси «Київ—Утрехт» та «Будапешт—Київ» я купив у Києві, натомість квитки на маршруті Утрехт—Будапешт я вирішив купити в інтернеті на автобуси фірми «Eurolines». Чомусь мені в голову стукнуло їхати через Берлін. У мене був день у запасі, тому я планував приїхати до Берліна, погуляти і увечері майнути на Будапешт. На автобус до Берліна я купив квиток через нідерландське представництво «Eurolines», а на автобус до Будапешта — через німецьке. У нідерладців достатньо було мати паспорт з собою, а квиток видасть водій. Німці, натомість, десь за тиждень надіслали мені квиток дойче-постем у Київ, чому я дуже здивувався. Утім, кажуть, що німецька дойче-пост працює, як годинник, тому її всі юзають (натомість почта польска досі страйкує, ага). Чудово!

( ...історія однієї подорожі )