Інтернет-банкінг

Судячи з обговорення в ua_bank, нормальний нечерездупу інтернет-банкінг у Вкраїні відсутній. Я думаю, це не в останню чергу зв’язано з тим, що 90% населення платіжну картку сприймає як засіб отримання готівки з банкомату. Ще досі касирки у «Біллі» незадоволено дивляться на мене, коли я даю їм картку: «нєнавіжу картачччьькі!» Хоча, теоретично, вони б навпаки мали радіти: не треба видавати решту, шукати дрібні гроші  і т.п. Ще досі у нас через інтернет не можна купити квитків на транспорт, лише забронювати місце (заради справедливості, у Польщі — теж) і потім пензлювати в касу до черг. Не можна сплатити кредиткою за готель, за громадський транспорт. У кав’ярнях та ресторанах також часто відсутні термінали. У Польщі з цим все краще і краще, але теж на автобус, потяг (не Інтерсіті) та трамвай треба мати готівку. Нові автомати для поповнення «краківської міської карти» приймають лише готівку та лише монети й банкноти 10, 20, 50 злотих. Маєш лише 100 злотих? Іди гуляй. Утім, зате в Польщі є інтернет-банкінг. Що він дає:
— можливість подивитися баланс,,
— можливість здійснити банківський переказ, як в межах Польщі, так і за кордон,, не піднімаючи дупи зі стільця,,
— можливість поповнити рахунок на телефоні, сплатити за комунальні послуги,,
— можна налаштувати «рекомендацію сплати», тобто, щоб, наприклад, щомісяця певна сума автоматично перераховувалася господарю квартири, яку орендуєш,,
— можна покласти частину грошей на депозит. Можна навіть погратися в інвестиції, і теж — не піднімаючи дупи зі стільця.
Я не знаю, як я раніше жив без інтернет-банкінгу та платіжних карток. Це ще тут немає такого маразму, як «зарплатна картка» — ти сам заводиш рахунок в улюбленому банку та кажеш бухгалтерам, куди перераховувати стипендію. І де б я не був, мої гроші зі мною. Ніколи не забуду, як Приватбанк заблокував мою картку при спробі розрахуватися за хостел у Вільнюсі. Це українські черездупні заходи безпеки: наші СБ банків можуть заблокувати твою картку в будь-який момент, особливо за кордоном. А все чому? Через тіньову економіку та незастраховані гроші.

Які заходи безпеки має мій банк у інтернет-банкінгу? Все просто:
— маскування паролю. При залогіненні треба вводити не весь пароль, а лише певні його частини (наприклад, першу, сьому, тринадцяту і шосту літери). В цьому випадку «друг», який сидить поруч, не зможе підгледіти весь пароль, і всякі там віруси-кейлогери теж смокчуть,,
— блокування після трьох неправильний спроб — ну це стандарт,,
— окремий пароль для підтвердження транзакцій. Знання паролю для входу в систему дає можливість лише подивитися баланс. Для здійснення будь-який проплат треба знати інший пароль, для ключа, що підтверджує транзакцію. І це ще не все!
— підтвердження СМС для «недовірених» транзакцій. Навіть якщо якимось чином ти знаєш обидва паролі, то вкрасти гроші не вийде: кожна нова транзакція має підтверджуватись активаційним кодом, що надсилається на мобілку. Після цього аккаунт одержувача можна занести в «білий список», і при подальшому перерахуванні на нього грошей підтвердження смс не треба.

Цей простий набір заходів робить користування інтернет-банкінгом повністю безпечним (хоча антивіруси у вінді все одно не завадять, якщо руки криві), розвантажує відділення банків (просунуті молоді люди не стоять у чергах) й покращує життя. Питання: у якому році в нас з’явиться людський інтернет-банкінг?