Я — виїзний!

Отож, не минуло й півроку, як я отримав новий шматок пластику, що дозволяє мені врешті з’їздити до Києва! Прийшовши о 16 годині, за годину до закриття, я здивовано побачив порожній коридор замість очікуваної черги. Працівники ліниво прогулювались, точили ляси, чекаючи, поки я дістану з рюкзаку свій паспорт. У коридорі за столом хтось поволі заповнював анкету. Життя прекрасне!

Позитивні новини й на кордоні: прикордонна охорона буде допомагати митній службі, а страйк митників (ніби) закінчився рішенням уряду підвищити зарплату на 500 злотих. Однак я серйозно думаю над тим, чи не поїхати мені через Словаччину (а саме від Кракова до Кошіце, а там чимось до Ужгорода). Другий варіант: пішки через Шегині, однак маю порадитись з більш досвіченим у цьому плані колегою.

В кожному разі, я планую (якщо нічого не станеться) на вихідних дістатися України. Стукайте мені в мобілко!

UPDATE: вирішив таки іти через піший перехід у Шегинях. Якщо там буде жёппа, повернусь назад у Перемишль та поїду потягом.