Варшава: місто "два в одному"

Цікаво, чи схожий я на мажора, готового купити жіночі духи за 350 злотих (100 євро) на вулиці з рук? Одна молода дівчина вирішила, що так і намагалася мене зазомбувати у центрі Варшави. Однак моя природна ввічливіть не послала її одразу. Я дочекався, поки діло дійде до ціни і сказав "ні". Через деякий час якийсь інший тип у костюмі радісно скрикнув в моєму напрямку "Доброго дня!". Я похитав головою і пішов далі, адже зрозуміло, що коли до тебе незнайомі звертаються "Доброго дня" та "Перепрошую, маєте трохи часу?",  вони стовідсотково хотять від тебе грошей. Це сумно, бо в такий спосіб ми відвикаємо бути ввічливими. Ввічлива незнайома людина = "розвод на гроші". Повбивав би таких "промоторів". Отже, той тип здивовано перепитав: "Не доброго дня?" і побажав приємного дня. Знову ж таки, моя природня ввічливість (зумовлена в тому числі небажанням випадково отримати по пиці) не дозволила мені теж побажати йому чогось хорошого. Поза тим люди зі своїми листівками, совковий вокзал та нахабні водії, що не пропускають пішоходів, створюють виключне негативне враження від "мяста столечного". Однак є й інша Варшава, що зовсім поруч - два кроки від бізнес-центру, Варшава старовинна, відновлена після бомбардувань другої світової, з вузькими вуличками й квітами на будинках, тут практично не їздять самоходи, немає настирної реклами й пропозицій послуг, ходять вражені групи туристів і офіціантки в кав"ярнях сумно чекають на відвідувачів. Негативне враження створює лише військовий біля палацу Президента, що не пускає навіть підійти до паркану, що цей палац оточує. Це нетипово для Європи, де біля резиденції президентів можна вільно гуляти, у нас до Маріїнського і до Секретаріату і то ближче підпускають. Отже, інша Варшава:

( світлини )

Поза тим Варшава нагадує Київ - добрі дороги, єдині в Польщі, звісно, дорогі машини, багато понтів. Народу тільки менше - немає ніде натовпів.