Електронно-механічний замок

[noddeat]

Так сталося, шо усі місця, де я працював науково, знаходилися так чи інакше в дупі міста, була чи то Феофанія в Києві, Броновіце Мале у Кракові чи, останні два роки — офіс посеред кукурудзи і пшениці, що біля автобанового з’їзду Bayreuth Süd. Цікаво, шо сам офіс був адміністративно частиною міста Байройта, а кукурудза навколо нього — уже ні. Так от, ми переїхали, на університетський кампус, в центр міста, у щойнозбудований новий корпус, нарешті, я так задоволений, що в цьому реченні більше, ком, ніж їх вимагає правопис, от.

Так от, в старому офісі у мене був чіп для входу в будинок і православний механічний ключ для кімнати. Тут дали отаку хуйню з кнопочкою:


Це диво німецької інженерії має таку ж товщину, як моя Нокія, таке враження, що там цілий комп’ютер з лінуксом на борту. Посередині у нього кнопочку, яку треба натиснути на відстані приблизно 10-15 см від дверей. Ну, електронний замок, і шо, скажете ви? А от і ні, замок — ще одне диво німецької інженерії, і він механічний. Те, шо робить електроніка — це з’єднує або від’єднує ручку з замком. Ось так він виглядає:


По дефолту ручка не з’єднана з замком, її можна крутити в усі боки. І тільки після радіосигнала з транспондера (так називається ця хуйня) вона секунд на 10 з’єднується, і замок можна відчинити/зачинити. Так це працює:

Why so complicated? Because this is Germany, fuck you! Утім, я вже надрочився. Транспондер можна покласти в ту саму маленьку кишеню джинсів, призначення якої було для мене загадкою все життя:


Потім алгоритм такий: підходиш до дверей, натискаєш пальцем на джинси і швидко відчиняєш/зачиняєш двері. Як ви побачили з того відео, двері без ключа не відчиняються зсередини, бо (як сказали «адміни») в нас є вікно і телефон, можна в разі чого стрибнути з третього поверху. В технічній кімнаті, де знаходиться принтер і сервак, вікна немає, тому там поставили більш дорогий замок, який відчиняється зсередини без ключа.

Методом наукового тику виявилось, що транспондер відчиняє взагалі всі двері на кафедрі, утім це не баг, а фіча, ну і вхідні двері в корпус, звісно. В нас немає вахтерів чи якоїсь іншої охорони, тому в неробочий час/під час канікулів будинок просто зачиняється.

Comments

[funny-dancer.livejournal.com]

поки що я бачила лише замки, які ззовні відмикаються таким десь ключем, як у вас, але ізсередини можна просто натиснути на ручку і вийти назовні. Таке чудо, як у вас, бачу вперше =)

[noddeat.livejournal.com]

ну я зсередини не зачиняюся, тому ручкою і користуюся :)

[mischko.livejournal.com]

у нас якраз такий на роботі

[hairy-k100d.livejournal.com]

Шо буит если умываясь крокодильими слезами сказать, шо старый транспондер утонул в великой немецкой реке Красный Майн? Патамушо пытливый ум мартышки видит способ организовать и себе замок, который открывается изнутри.

[hairy-k100d.livejournal.com]

Кстати, мине есть шо рассказать про мои глубокие чуйства у электронным замкам. Особенно к электронным замкам с РФИД меткой.
На въезде на работу мартышки стоит шлагбаум. Шобы добраццо до личного кабинета, где хранится горячо любимый мартышкой ключ на 16, штыняет подпаленным пластиком и царит дух православия нужно к этому шлагбауму прислонить метку. Шо, скажу вам, с седла мотоцикла нифига не легко. Нуна подвалить сбоку, включить нейтрать, с матюками в перчатках открыть карман и выловить оттуда ключ, положить ключ на морду мотоцикла в надежде шо он таки никуда не упадет, врубить первую, доехать пару метров до шлагбаума, выжать сцепление и потыцять меткой в приемник. Еси шлагбаум откроется, тулить дальше.
Мартышка испытывает недетский соблазн забить и проскакивать шлагбаум за кем-то. Останавливает мартышку тока неверие в исправность датчика, который не даст шлагбауму упасть мне прямо не горб.

[noddeat.livejournal.com]

шлагбаум = ненависть, добре, шо в нас нема їх.

>Шо буит если умываясь крокодильими слезами сказать, шо старый транспондер утонул в великой немецкой реке Красный Майн?

це буде означати, що гроші на страховку від загублених ключів витрачено не дарма :) а так то заблокують його і зроблять новий. з механічним ключем то би ще замок міняли, а якби він був мастер кі, то би і замки в усіх дверях. з попаданням на гроші, звісно. а тут нічого особливого не буде.

[drundia.livejournal.com]

> маленьку кишеню джинсів, призначення якої було для мене загадкою все життя:
Я нещодавно натрапив на настільки малі розміри цієї кишені, що загадка туди не вміщується.

[noddeat.livejournal.com]

іноді вона є декорацією, але в мене доволі глибока.

[drundia.livejournal.com]

У деякі можна телефон покласти.

[daf-andrew.livejournal.com]

ох, у мене такого ада не було, але:

в Бостоні коли жив, в будинок вхід тільки по міткам, які треба прислонити. всі вони унікальні, і моя перестала працювати якось. а щоб видати нову, треба в офіс зайти. а там коли я йду на роботу ще нікого нема, а коли я приходжу вже нікого нема. тиждень десь я чекав, щоб мені відчиняли зсередини, приходилось для цього навіть користуватись головним входом. зазвичай я входив через гараж з іншої вулиці взагалі, бо з гаража прямий ліфт на поверх був.
а ще квартира закривалась просто по закриттю, і якщо ключ залишався зсередини, тобі виставляли fee в 75 баксів за аварійний вхід в квартиру.

[daf-andrew.livejournal.com]

ще я як дебіл ходив шукати, куди викинути сміття перший раз, спускався в гараж в пошуках мусорних баків, аж поки мені не сказали, що двері в кімнату з мусоропроводом знаходяться в 10 метрах від моєї квартири на поверсі. до речі, жодного сортування, бггг

[noddeat.livejournal.com]

особливо стрьомно, це коли двері зачинилися, а ключ лишився стирчати в дверях з іншого боку. Тоді, здається, тре випилювати замок.

сміттєпровід був якийсь сучасний, я так розумію? бачив на фотках в Канаді всякі моделі, які сміття спресовують, і навіть сортують його (тре натискати кнопочку з типом сміття, потім викидати його).

[daf-andrew.livejournal.com]

ну так, сучасний. дуже зручний

[daf-andrew.livejournal.com]

от в таких прикольних апартаментах я жив
http://www.160pleasant.com/