![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Galaxy Note: стилус — це круто
Основна причина, чому я так довго не хотів купувати сучасний смартфон це відсутність альтернативного до сенсорного екрану способу вводу. Іншими словами, зникнення клавіатури мене дратувало, хоч я і розумію, шо це було зроблено заради більшого екрану.
І тут погляд впав на чи не єдиний апарат, у якого є стилус — Samsung Galaxy Note. Друге, чим він мене привабив, був великий екран, який, однак, був достатньо малий, шоб влізати у одну руку:
Стилусом можна не тільки малювати:
І не тільки тикати у екран в ситуації, коли пальці знаходяться у рукавичках, чи з інших причин не можуть бути задіяні. При високих температурах, наприклад, екран погано починає реагувати на дотик, треба підвищити його чутливість (шо їсть батарею), тому зручніше юзати стилус. Не кажучи про те, шо за 5 років екран може взагалі почати глючити, тому чому б не мати бекап?
У першу чергу, однак, зручно потрапляти стилусом у найдрібніші місця, куди палець потрапити не може: хоч би й клікнути на лінк у бравзері без збільшення сторінки до притомного розміру. Також стилусом зручно:
— писати рукописно у полі вводу. Утім, розпізнавалка рукописного тексту не завжди це коректно робить, розвага на любителя;
— виділяти, копіювати і вставляти текст, шо пальцями робити не надто зручно;
— скролити, не торкаючись екрану: для цього стилус треба наблизити десь на 5–7 мм до нижнього чи верхнього краю екрану і нахилити під кут 45°, екран починає скролитись.
Іншими словами, стилус — це круто:
В скажете, шо для будь-якого пристрою можна купити стилус і приєднати його. Це правда, але не в будь-якому є для нього спеціяльна дірочка, куди його можна сховати. Всередині неї знаходиться сенсор, який знає, коли стилус вставлений, а коли ні:
Зокрема, коли ви з цієї кишені витягаєте стилус, екран автоматично розблоковується і готовий чекати на його сигнали. Крім того, є функція попереджувати про те, шо ви забули стилус, якщо ви починаєте від нього віддалятися. Треба сказати, шо у мене вона працює зі змінним успіхом і часто фігачить false alarm, коли я користуюся стилусом на ходу. Але сама ідея цікава, може, її допилять якось.
І тут погляд впав на чи не єдиний апарат, у якого є стилус — Samsung Galaxy Note. Друге, чим він мене привабив, був великий екран, який, однак, був достатньо малий, шоб влізати у одну руку:
Стилусом можна не тільки малювати:
І не тільки тикати у екран в ситуації, коли пальці знаходяться у рукавичках, чи з інших причин не можуть бути задіяні. При високих температурах, наприклад, екран погано починає реагувати на дотик, треба підвищити його чутливість (шо їсть батарею), тому зручніше юзати стилус. Не кажучи про те, шо за 5 років екран може взагалі почати глючити, тому чому б не мати бекап?
У першу чергу, однак, зручно потрапляти стилусом у найдрібніші місця, куди палець потрапити не може: хоч би й клікнути на лінк у бравзері без збільшення сторінки до притомного розміру. Також стилусом зручно:
— писати рукописно у полі вводу. Утім, розпізнавалка рукописного тексту не завжди це коректно робить, розвага на любителя;
— виділяти, копіювати і вставляти текст, шо пальцями робити не надто зручно;
— скролити, не торкаючись екрану: для цього стилус треба наблизити десь на 5–7 мм до нижнього чи верхнього краю екрану і нахилити під кут 45°, екран починає скролитись.
Іншими словами, стилус — це круто:
В скажете, шо для будь-якого пристрою можна купити стилус і приєднати його. Це правда, але не в будь-якому є для нього спеціяльна дірочка, куди його можна сховати. Всередині неї знаходиться сенсор, який знає, коли стилус вставлений, а коли ні:
Зокрема, коли ви з цієї кишені витягаєте стилус, екран автоматично розблоковується і готовий чекати на його сигнали. Крім того, є функція попереджувати про те, шо ви забули стилус, якщо ви починаєте від нього віддалятися. Треба сказати, шо у мене вона працює зі змінним успіхом і часто фігачить false alarm, коли я користуюся стилусом на ходу. Але сама ідея цікава, може, її допилять якось.