Інсбрук (Innsbruck)

Річка Ін (Inn):


Через неї веде міст (Brücke):


Він називається «Інський міст» (Innbrücke):


А назвали його так не тому, шо у тірольців хуйова фантазія, а бо в далекому 1180 році міст через Ін дав назву поселенню навколо нього, нині відомого як Штатова столиця Інсбрук (Landeshauptstadt Innsbruck). Як я зрозумів, той міст не зберігся, тому назвали так один із тих мостів, шо є. Іннбрюке — це по суті переклад назви Інсбрука на сучасну стандартну німецьку.

У Інсбруку краси не бракує:


Дуже оригінальне поєднання сучасного будинку зі старим:


На смітниках — мотиваційні плакати сумнівної етичної якості:


По суті, тут пропонують кидати сміття, бо хтось може попорпатися в смітнику і забрати викинуте собі. Це не поодинокий плакат, ціла серія така. Утім, шо ви хотіли від міста, де пішоходів на найбільш заповненій вулиці змушують переходити вулицю зигзагом:

Загадка: скільки пішоходів переходять вулицю по переходу?

Насправді це я злий не на Інсбрук, а на те, шо в горах був туман:


Бачите вуличку посередині цієї фотки? Там висить плакат, де мешканці дякують за зниження швидкості:


Цікаво, наскільки плакати такі ефективні? У Німеччині замість цього вішають радар, який показує твою швидкість і смайлик «:)», якщо вона ок, та «:(», якщо вона зависока. На рівні емоцій хочеться, шоб замість смайлика висвітлювалось слово «мудила». Але це ймовірно неефективно.

Найбільш дивним відкриттям у Інсбруці було, шо квитки на громадський транспорт продаються у паркоматах. Ніде більше такого не бачив: