Підземелля Ринку

Нарешті побував у широко розрекламованому підземеллі Ринку під Сукєнніцями, яке відкопали буквально нещодавно, і зробили там археологічний музей:


Спершу музей справив дуже гнітюче враження: я очікував там щось, що можна побачити у будь-якому підземному пабі — оригінальні стіни, бруківку, цегляну стелю. Натомість побачив «супермаркет», де замість помідорів і кока-коли — музейні експонати. Огидна «дзеркальна стеля», купа мультимедійних екранів, на кожному з яких красномовний напис «innowacyjna gospodarka» (в перекладі з польської: «дивіться, як ми ефективно попиляли гроші Європейської Унії»), ліцензійна Windows 7 і все це для того, щоб показувати підпис до експонатів, який у нормальних музеях роздруковується на папері. Додатково, все підсвічується огидними кольорами, словом — «інноваційність» і «вебдванольність» головного мозку:


Словом, кітчевий фонтан, з якого має бути (за задумом говноархітекторів) цей музей видно (а ніхуя не видно), це виявилась верхівка айсберга. Утім, посеред цього добра експонувалися і дійсно цінні шматки міста:


Бруківка тогочасна: раніше сміття не вивозили, а засипали піском, через що колишній перший поверх Сукєнніць став підвалом:


Фрагмент стіни:


Потішили скелети, що підсвічувались «вебдванольним» синім кольором:






Кінь:


Фрагмент оригінальної стіни:


Найбільш огидним у цьому місці була атмосфера: купа безсенсовних «інноваційних» звуків, що створювали нереальну какофонію. Утім, є в музеї цьому місце, куди нанотехнології не дійшли, воно починається звідси і називається Крами Багаті:


Це колишні приміщення для торгівлі, точніше те, що від них лишилося. Вузесенький коридорчик з нереальної краси стіною:


Тут теж підсвітка, але вже не така агресивна:


Фрагменти мурів і бруківка:




Тільки в цьому місці можна до кінця уявити, наскільки піднявся рівень Ринку порівняно з 13 століттям:


Єдине місце взагалі без агресивної підсвітки — ось тут мій настрій став остаточно позитивним:


Цим коридором ідеш по скляній підлозі:


Так виглядала колись у Кракові брукована вулиця:


Зараз таких вулиць немає: бруківку кладуть шліфовану, щоб інваліди та велосипедисти могли комфортно їздити.

Цегляний коридорчик: ех, ну чому першу залу такою не зробили:


І ще фрагмент брукованої вулиці:


Щойно я подумав про те, що краще б тут був паб, а не музей: принаймні не зіпсували би стіни, аж тут на виході виявилась кав’ярня. На жаль, інтер’єр зовсім не пасував до місця, в якому вона знаходилась. Словом, не те, щоб мені не сподобалось, але розчарування сильне: ось що буває, коли є купа грошей, а нема розуму їх витратити.

Якщо хочете побачити справжнє підземелля Ринку, треба спуститися в кав’ярню під Ратушею. Там круто і ніколи нема народу.

Не висилайте поляків до Монголії

Хаша Батдаваа під конвоєм Стражи Ґранічної прибув до AGH, щоб захистити маґістерську роботу:


На вході до корпусу стояли студенти з плакатами «Хаша — поляк» та «Не висилайте поляків до Монголії»:




Після захисту Хашу відвезли назад до табору для біженців, де чекають рішення суду про його депортацію.

Світлини — Адам Ґолєц, AG.

Про Бейджінґ і нацистів

Обожнюю читати народну творчість. Сьодні на будівельному паркані помітив там охайну таку наклеєчку, а на ній напис: «Kraków pierdoli nazioli!»

А ще китайською тато і мама буде «папа» і «мама». Ви здивовані? Бо я так.

А ще від сьогодні в Le Blog-і столиця Китаю буде писатися як Бейджінґ (прикметник — бейджінзький), що дослівно перекладається як «Північна Столиця», у протилежність до Нанджінґа («Південна Столиця»).

До речі, Токіо перекладається як «Східна Столиця», а Кіото — просто «Столиця».

Ні, я не переїжджаю на Схід, якщо що.